Масове вимирання
Масові вимирання — відносно короткі періоди в історії життя на Землі, впродовж яких кількість біологічних видів на планеті різко зменшувалася.
За останні 500 млн років було принаймні п'ять масових вимирань[Джерело?]. Точна їх кількість залежить від того, яке вимирання вважати масовим.
Зміст |
Найбільші вимирання в історії Землі [ред.]
- 440 млн років тому - ордовицько-силурійське вимирання - зникло понад 60% видів морських безхребетних;
- 364 млн років тому - девонське вимирання - чисельність видів морських організмів скоротилася на 50%;
- 251,4 млн років тому - «велике» пермське вимирання, наймасовіше вимирання із усіх, що призвело до зникнення понад 95% видів живих істот;
- 199,6 млн років тому - тріасове вимирання - в результаті якого вимерла, щонайменше, половина відомих видів, що жили на Землі в той час;
- 65,5 млн років тому - крейдове вимирання - останнє масове вимирання, знищило шосту частину всіх видів, зокрема, динозаврів,
Причини масових вимирань точно не встановлені[Джерело?].
Деякі вчені дотримуються думки про те, що ми живемо під час одного з масових вимирань[1]. Його пов'язують із діяльністю людини, зокрема з перебудовою і фрагментацією місць існування рослин і тварин, експлуатацією тваринного і рослинного світу, інтродукцією чужорідних видів. Воно отримало назву голоценового вимирання.
Серед екологів тривають дебати щодо значення сучасного вимирання видів для біологічної різноманітності. Це явище іноді називають «шостою катастрофою»[2].
Причини вимирання [ред.]
Види вимирають, коли їх народжуваність протягом певного періоду не здатна компенсувати їх смертність. Чинники, що сприяють вимиранням[Джерело?]:
- Зміни навколишнього середовища.
- Конкуренція з іншими видами тварин на одному і тому ж життєвому просторі.
- Катастрофи.
- Вплив хижаків.
- Напади паразитів (нові хвороби).
- Зниження тривалості життя (смерть до досягнення статевої зрілості).
- Зниження генетичної різноманітності.
- Спад чисельності популяції (у тварин, що розмножуються тільки в групах, наприклад мандрівний голуб).
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- ↑ J.H.Lawton and R.M.May, Extinction rates, Oxford University Press, Oxford, UK
- ↑ Leakey Richard, Lewin Roger: Szósta katastrofa. Warszawa: Prószyński i S-ka, 1999. ISBN 8371808127.