Масове вимирання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інтенсивність вимирань морських організмів протягом минулих геологічних періодів: Botomanian – ранній кембрій, Dresbachian – пізній кембрій, End O – кінець ордовіка, End S – кінець силуру, Late D – верхній девон, Middle C – середній карбон, End Middle P – кінець середнього перму, End P – кінець перму, End Tr – кінець тріасу, End J – кінець юри, End K – кінець крейди, End Eocene – кінець еоцену

Масові вимирання — відносно короткі періоди в історії життя на Землі, впродовж яких кількість біологічних видів на планеті різко зменшувалася.

За останні 500 млн років було принаймні п'ять масових вимирань[Джерело?]. Точна їх кількість залежить від того, яке вимирання вважати масовим.

Зміст

Найбільші вимирання в історії Землі [ред.]

Причини масових вимирань точно не встановлені[Джерело?].

Деякі вчені дотримуються думки про те, що ми живемо під час одного з масових вимирань[1]. Його пов'язують із діяльністю людини, зокрема з перебудовою і фрагментацією місць існування рослин і тварин, експлуатацією тваринного і рослинного світу, інтродукцією чужорідних видів. Воно отримало назву голоценового вимирання.
Серед екологів тривають дебати щодо значення сучасного вимирання видів для біологічної різноманітності. Це явище іноді називають «шостою катастрофою»[2].

Причини вимирання [ред.]

Види вимирають, коли їх народжуваність протягом певного періоду не здатна компенсувати їх смертність. Чинники, що сприяють вимиранням[Джерело?]:

  • Зміни навколишнього середовища.
  • Конкуренція з іншими видами тварин на одному і тому ж життєвому просторі.
  • Катастрофи.
  • Вплив хижаків.
  • Напади паразитів (нові хвороби).
  • Зниження тривалості життя (смерть до досягнення статевої зрілості).
  • Зниження генетичної різноманітності.
  • Спад чисельності популяції (у тварин, що розмножуються тільки в групах, наприклад мандрівний голуб).


Див. також [ред.]

Джерела [ред.]

  1. J.H.Lawton and R.M.May, Extinction rates, Oxford University Press, Oxford, UK
  2. Leakey Richard, Lewin Roger: Szósta katastrofa. Warszawa: Prószyński i S-ka, 1999. ISBN 8371808127. 

Література [ред.]