Масове пермське вимирання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пермсько–тріасове вимирання є найістотнішим вимиранням на цій діаграмі для морських родів.

Масове пермське вимирання, або пермсько–тріасове (P–Tr) вимирання (неформально відоме як «велике вимирання» англ. the Great Dying,[1], або «найбільше масове вимирання всіх часів» (англ. the Greatest Mass Extinction of All Time)[2]) — одне з п'яти масових вимирань стало межею, що розділяє пермський і тріасовий геологічні періоди, тобто палеозой і мезозой, приблизно 251,4 млн років тому[3]. Є однією з найбільших катастроф біосфери в історії Землі, яка призвела до вимирання 96%[4] усіх морських видів і 70% наземних видів хребетних. Катастрофа стала єдиним відомим масовим вимиранням комах[5], коли вимерло близько 57% родів і 83% видів всього класу комах. Зважаючи на втрати такої кількості та розмаїття біологічних видів відновлення біосфери тривало набагато довше в порівнянні з іншими катастрофами, які призвели до вимирання[4]. Моделі, за якими відбувалося вимирання, обговорюються[6]. Різні наукові школи припускають від одного[3] до трьох[7] поштовхів вимирання.

Причини катастрофи[ред.ред. код]

На сьогодні у фахівців відсутня загальноприйнята думка про причини вимирання. Розглядається кілька можливих причин:

Найпоширеніша гіпотеза, згідно з якою причиною катастрофи став вилив трапів (спочатку порівняно невеликих Емейшанських трапів близько 260 млн років тому, потім колосальних сибірських трапів 251 млн років тому)[8]. З цим могли бути пов'язані вулканічна зима, парниковий ефект через викид вулканічних газів та інші кліматичні зміни, що вплинули на біосферу[9][10];

Зіткнення Землі з астероїдами

Зіткнення з астероїдом у баченні художника. У зіткненні Землі з астероїдом у кілька кілометрів діаметром виділяється енергія, що дорівнює вибуху декількох мільйонів атомних бомб.

Свідчення того, що удари астероїдів могли викликати Крейдове вимирання, призводять до підозри, що подібні події також могли б стати причиною й інших масових вимирань, зокрема, пермського. Для цього шукають кратери відповідних розмірів.

В Австралії та Антарктиді знайдено докази існування ударних подій відповідних Пермському періоду — зерна кварцу ударного походження;[11][12] фулерени з включеннями інертних газів позаземного походження;[13] фрагменти метеоритів в Антарктиці[14] і зерна, які містять підвищений рівень заліза, нікелю та кремнію, можливо ударного походження[15]. Одним із доказів вважають наявність 500-кілометрового кратера в районі Землі Уїлкса[16][17]. Однак, достовірність більшості таких досліджень досить сумнівна[18][19][20][21]. Наприклад, кварц з Антарктики, який вважався ударного походження, було нещодавно досліджено за допомогою оптичного та електронного мікроскопів, в результаті чого виявлено, що знайдені особливості швидше за все утворилися внаслідок пластичних деформацій у твердих тілах, у тектонічних процесах подібних вулканізму, а не від ударів[22].

Декілька можливих ударних кратерів було запропоновано як можливі причини масового пермського вимирання, включаючи структуру Бедоут в північно-східній частині Австралії[12] а також гіпотетичний Кратер Землі Уїлкса в західній Антарктиці[23][24]. У кожному з цих випадків гіпотеза космічного удару не було підтверджено, і її піддано критиці. А у випадку з Землею Уїлкса, вік цих геологічних утворень дуже невизначений, і може належати до пізніших періодів.

Наслідки вимирання[ред.ред. код]

Внаслідок масового вимирання на Землі зникло багато видів, цілі ряди і навіть класи; велика частина ряду парарептилій (за винятком предків сучасних черепах), багато видів риб і членистоногих (Зокрема, відомі трилобіти). Катаклізм також завдав удару світу мікроорганізмів.

Проте вимирання старих форм відкрило дорогу багатьом тваринам, які довгий час залишалися в тіні: початок і середина наступного за пермом — тріасового періоду — визначено становленням архозаврів, від яких пішли динозаври й крокодили, а згодом — птахи. Крім того, саме в тріасі з'являються перші ссавці.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Barry, Patrick L. (2002-01-28). «The Great Dying». Science@NASA. Science and Technology Directorate, Marshall Space Flight Center, NASA. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2009-03-26. 
  2. Erwin DH (1993). The great Paleozoic crisis; Life and death in the Permian. Columbia University Press. ISBN 0231074670. 
  3. а б Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China // Science, 289 (2000) (5478) С. 432–436. — DOI:10.1126/science.289.5478.432. — PMID:10903200.
  4. а б Benton M J (2005). When Life Nearly Died: The Greatest Mass Extinction of All Time. Thames & Hudson. ISBN 978-0500285732. 
  5. Sole, R. V., and Newman, M., 2002. «Extinctions and Biodiversity in the Fossil Record — Volume Two, The earth system: biological and ecological dimensions of global environment change» pp. 297—391, Encyclopedia of Global Enviromental Change John Wilely & Sons.
  6. Yin H, Zhang K, Tong J, Yang Z, Wu S The Global Stratotype Section and Point (GSSP) of the Permian-Triassic Boundary // Episodes, 24 (2) С. 102–114.
  7. Yin HF, Sweets WC, Yang ZY, Dickins JM, Permo-Triassic Events in the Eastern Tethys // Cambridge Univ. Pres, Cambridge, 1992,.
  8. «Прошлое и будущее тектоники Земли» со ссылкой на доктора Кристофера Скотезе (Christopher Scotese), геолога Техасского Университета в Арлингтоне (University of Texas at Arlington)
  9. «Permian-Triassic Extinction — Volcanism»
  10. Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China // Science, 289 (2000) (5478) С. 432–436. — DOI:10.1126/science.289.5478.432. — PMID:10903200.
  11. Retallack GJ, Seyedolali A, Krull ES, Holser WT, Ambers CP, Kyte FT Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia // Geology, 26 (1998) (11) С. 979–982. — DOI:10.1130/0091-7613(1998)026<0979:SFEOIA>2.3.CO;2.
  12. а б Becker L, Poreda RJ, Basu AR, Pope KO, Harrison TM, Nicholson C, Iasky R Bedout: a possible end-Permian impact crater offshore of northwestern Australia // Science, 304 (2004) (5676) С. 1469–1476. — DOI:10.1126/science.1093925. — PMID:15143216.
  13. Becker L, Poreda RJ, Hunt AG, Bunch TE, Rampino M Impact event at the Permian–Triassic boundary: Evidence from extraterrestrial noble gases in fullerenes // Science, 291 (2001) (5508) С. 1530–1533. — DOI:10.1126/science.1057243. — PMID:11222855.
  14. ; Basu AR, Petaev MI, Poreda RJ, Jacobsen SB, Becker L Chondritic meteorite fragments associated with the Permian–Triassic boundary in Antarctica // Science, 302 (2003) (5649) С. 1388–1392. — DOI:10.1126/science.1090852. — PMID:14631038.
  15. Kaiho K, Kajiwara Y, Nakano T, Miura Y, Kawahata H, Tazaki K, Ueshima M, Chen Z, Shi GR End-Permian catastrophe by a bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle // Geology, 29 (2001) (9) С. 815–818. — DOI:10.1130/0091-7613(2001)029<0815:EPCBAB>2.0.CO;2. Процитовано 2007-10-22.
  16. Гигантский метеорит вызвал распад сверхконтинента Гондвана («Компьюлента», 10.06.2006)
  17. Largest Ever Killer Crater Found Under Ice in Antarctica («Physorg», 02.06.2006)
  18. Farley KA, Mukhopadhyay S, Isozaki Y, Becker L, Poreda RJ An extraterrestrial impact at the Permian–Triassic boundary? // Science, 293 (2001) (5539) С. 2343. — DOI:10.1126/science.293.5539.2343a. — PMID:11577203.
  19. Koeberl C, Gilmour I, Reimold WU, Philippe Claeys P, Ivanov B End-Permian catastrophe by bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle: Comment and Reply // Geology, 30 (2002) (9) С. 855–856. — DOI:10.1130/0091-7613(2002)030<0855:EPCBBI>2.0.CO;2.
  20. Isbell JL, Askin RA, Retallack GR Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia; discussion and reply // Geology, 27 (1999) (9) С. 859–860. — DOI:10.1130/0091-7613(1999)027<0859:SFEOIA>2.3.CO;2.
  21. Koeberl K, Farley KA, Peucker-Ehrenbrink B, Sephton MA Geochemistry of the end-Permian extinction event in Austria and Italy: No evidence for an extraterrestrial component // Geology, 32 (2004) (12) С. 1053–1056. — DOI:10.1130/G20907.1.
  22. Langenhorst F, Kyte FT & Retallack GJ(2005). "Reexamination of quartz grains from the Permian–Triassic boundary section at Graphite Peak, Antarctica"(PDF). Lunar and Planetary Science Conference XXXVI. Retrieved on 2007-07-13.
  23. von Frese RR, Potts L, Gaya-Pique L, Golynsky AV, Hernandez O, Kim J, Kim H & Hwang J Abstract Permian–Triassic mascon in Antarctica // Eos Trans. AGU, Jt. Assem. Suppl., 87 (2006) (36) С. Abstract T41A–08. Процитовано 2007-10-22.
  24. Von Frese R.R.B., L. V. Potts, S. B. Wells, T. E. Leftwich, H. R. Kim, J. W. Kim, A. V. Golynsky, O. Hernandez, and L. R. Gaya-Piqué GRACE gravity evidence for an impact basin in Wilkes Land, Antarctica // Geochem. Geophys. Geosyst., 10 (2009) С. Q02014. — DOI:10.1029/2008GC002149.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Подібна гіпотеза також залучається для пояснення крейдової катастрофи, зокрема, вимирання динозаврів.

Література[ред.ред. код]

Російською мовою:

  • Сенников А. Г. Глобальный биотический кризис на границе перми и триаса: Его характер и последствия
  • Страхов Н. М. Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли. М., 1965
  • Любимова Е. А. Термика Земли и Луны. М., 1968
  • Хаин В. Е. Региональная геотектоника. Северная и Южная Америка, Антарктида и Африка. М., 1971
  • Леонов Г. П. Основы стратиграфии, тт. 1-2. М., 1973—1974
  • Хаин В. Е. Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия. М., 1977
  • Энциклопедия региональной геологии мира. Западное полушарие (включая Антарктиду и Австралию). Л., 1980
  • Аллисон А., Палмер Д. Геология. Наука о вечно меняющейся Земле. М., 1984

Англійською мовою:

  • Over, Jess(editor), Understanding Late Devonian and Permian-Triassic Biotic and Climatic Events, (Volume 20 in series Developments in Palaeontology and Stratigraphy (2006). The state of the inquiry into the extinction events.
  • Sweet, Walter C. (editor), Permo-Triassic Events in the Eastern Tethys : Stratigraphy Classification and Relations with the Western Tethys (in series World and Regional Geology)

Посилання[ред.ред. код]