Масове пермське вимирання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пермсько–тріасове вимирання є найістотнішим вимиранням на цій діаграмі для морських родів.

Масове пермське вимирання, або пермсько–тріасове (P–Tr) вимирання (неформально відоме як «велике вимирання» англ. the Great Dying,[1], або «найбільше масове вимирання всіх часів» (англ. the Greatest Mass Extinction of All Time)[2]) — одне з п'яти масових вимирань стало межею, що розділяє пермський і тріасовий геологічні періоди, тобто палеозой і мезозой, приблизно 251,4 млн. років тому[3]. Є однією з найбільших катастроф біосфери в історії Землі, яка призвела до вимирання 96%[4] усіх морських видів і 70% наземних видів хребетних. Катастрофа стала єдиним відомим масовим вимиранням комах[5], коли вимерло близько 57% родів і 83% видів всього класу комах. Зважаючи на втрати такої кількості та розмаїття біологічних видів відновлення біосфери тривало набагато довше в порівнянні з іншими катастрофами, які призвели до вимирання[4]. Моделі, за якими відбувалося вимирання, обговорюються[6]. Різні наукові школи припускають від одного[3] до трьох[7] поштовхів вимирання.

Зміст

Причини катастрофи [ред.]

На сьогодні у фахівців відсутня загальноприйнята думка про причини вимирання. Розглядається кілька можливих причин:

Найпоширеніша гіпотеза, згідно з якою причиною катастрофи став вилив трапів (спочатку порівняно невеликих Емейшанських трапів близько 260 млн років тому, потім колосальних сибірських трапів 251 млн років тому)[8]. З цим могли бути пов'язані вулканічна зима, парниковий ефект через викид вулканічних газів та інші кліматичні зміни, що вплинули на біосферу[9][10];

Зіткнення Землі з астероїдами

Зіткнення з астероїдом у баченні художника. У зіткненні Землі з астероїдом у кілька кілометрів діаметром виділяється енергія, до дорівнює вибуху декількох мільйонів атомних бомб.

Свідчення того, що удари астероїдів могли викликати Крейдове вимирання, призводять до підозри, що подібні події також могли б стати причиною й інших масових вимирань, зокрема, пермського. Для цього шукають кратери відповідних розмірів.

В Австралії та Антарктиді знайдено докази існування ударних подій відповідних Пермському періоду — зерна кварцу ударного походження;[11][12] фулерени з включеннями інертних газів позаземного походження;[13] фрагменти метеоритів в Антарктиці[14] і зерна, які містять підвищений рівень заліза, нікелю та кремнію, можливо ударного походження[15]. Одним із доказів вважають наявність 500-кілометрового кратера в районі Землі Уїлкса[16][17]. Однак, достовірність більшості таких досліджень досить сумнівна[18][19][20][21]. Наприклад, кварц з Антарктики, який вважався ударного походження, було нещодавно досліджено за допомогою оптичного та електронного мікроскопів, в результаті чого виявлено, що знайдені особливості швидше за все утворилися внаслідок пластичних деформацій у твердих тілах, у тектонічних процесах подібних вулканізму, а не від ударів[22].

Декілька можливих ударних кратерів було запропоновано як можливі причини масового пермського вимирання, включаючи структуру Бедоут в північно-східній частині Австралії[12] а також гіпотетичний Кратер Землі Уїлкса в західній Антарктиці[23][24]. У кожному з цих випадків гіпотеза космічного удару не було підтверджено, і її піддано критиці. А у випадку з Землею Уїлкса, вік цих геологічних утворень дуже невизначений, і може належати до пізніших періодів.

Наслідки вимирання [ред.]

Внаслідок масового вимирання на Землі зникло багато видів, цілі ряди і навіть класи; велика частина ряду парарептилій (за винятком предків сучасних черепах), багато видів риб і членистоногих (Зокрема, віломі трилобіти). Катаклізм також завдав удару світу мікроорганізмів.

Проте вимирання старих форм відкрило дорогу багатьом тваринам, які довгий час залишалися в тіні: початок і середина наступного за пермом — тріасового періоду — визначено становленням архозаврів, від яких пішли динозаври й крокодили, а згодом — птахи. Крім того, саме в тріасі з'являються перші ссавці.

Див. також [ред.]

Джерела [ред.]

  1. ↑ Barry, Patrick L. (January 28, 2002). «The Great Dying». Science@NASA. Science and Technology Directorate, Marshall Space Flight Center, NASA. Процитовано March 26, 2009. 
  2. ↑ Erwin DH (1993). The great Paleozoic crisis; Life and death in the Permian. Columbia University Press. ISBN 0231074670. 
  3. ↑ а б Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China // Science. — Т. 289. — (2000) (5478) С. 432–436. DOI:10.1126/science.289.5478.432. PMID 10903200.
  4. ↑ а б Benton M J (2005). When Life Nearly Died: The Greatest Mass Extinction of All Time. Thames & Hudson. ISBN 978-0500285732. 
  5. ↑ Sole, R. V., and Newman, M., 2002. «Extinctions and Biodiversity in the Fossil Record — Volume Two, The earth system: biological and ecological dimensions of global environment change» pp. 297—391, Encyclopedia of Global Enviromental Change John Wilely & Sons.
  6. ↑ Yin H, Zhang K, Tong J, Yang Z, Wu S The Global Stratotype Section and Point (GSSP) of the Permian-Triassic Boundary // Episodes. — Т. 24. — (2) С. 102–114.
  7. ↑ Yin HF, Sweets WC, Yang ZY, Dickins JM, Permo-Triassic Events in the Eastern Tethys // Cambridge Univ. Pres, Cambridge, 1992. —.
  8. ↑ «Прошлое и будущее тектоники Земли» со ссылкой на доктора Кристофера Скотезе (Christopher Scotese), геолога Техасского Университета в Арлингтоне (University of Texas at Arlington)
  9. ↑ «Permian-Triassic Extinction — Volcanism»
  10. ↑ Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China // Science. — Т. 289. — (2000) (5478) С. 432–436. DOI:10.1126/science.289.5478.432. PMID 10903200.
  11. ↑ Retallack GJ, Seyedolali A, Krull ES, Holser WT, Ambers CP, Kyte FT Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia // Geology. — Т. 26. — (1998) (11) С. 979–982. DOI:10.1130/0091-7613(1998)026<0979:SFEOIA>2.3.CO;2.
  12. ↑ а б Becker L, Poreda RJ, Basu AR, Pope KO, Harrison TM, Nicholson C, Iasky R Bedout: a possible end-Permian impact crater offshore of northwestern Australia // Science. — Т. 304. — (2004) (5676) С. 1469–1476. DOI:10.1126/science.1093925. PMID 15143216.
  13. ↑ Becker L, Poreda RJ, Hunt AG, Bunch TE, Rampino M Impact event at the Permian–Triassic boundary: Evidence from extraterrestrial noble gases in fullerenes // Science. — Т. 291. — (2001) (5508) С. 1530–1533. DOI:10.1126/science.1057243. PMID 11222855.
  14. ↑ ; Basu AR, Petaev MI, Poreda RJ, Jacobsen SB, Becker L Chondritic meteorite fragments associated with the Permian–Triassic boundary in Antarctica // Science. — Т. 302. — (2003) (5649) С. 1388–1392. DOI:10.1126/science.1090852. PMID 14631038.
  15. ↑ Kaiho K, Kajiwara Y, Nakano T, Miura Y, Kawahata H, Tazaki K, Ueshima M, Chen Z, Shi GR End-Permian catastrophe by a bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle // Geology. — Т. 29. — (2001) (9) С. 815–818. DOI:10.1130/0091-7613(2001)029<0815:EPCBAB>2.0.CO;2. Переглянуто: 2007-10-22.
  16. ↑ Гигантский метеорит вызвал распад сверхконтинента Гондвана («Компьюлента», 10.06.2006)
  17. ↑ Largest Ever Killer Crater Found Under Ice in Antarctica («Physorg», 02.06.2006)
  18. ↑ Farley KA, Mukhopadhyay S, Isozaki Y, Becker L, Poreda RJ An extraterrestrial impact at the Permian–Triassic boundary? // Science. — Т. 293. — (2001) (5539) С. 2343. DOI:10.1126/science.293.5539.2343a. PMID 11577203.
  19. ↑ Koeberl C, Gilmour I, Reimold WU, Philippe Claeys P, Ivanov B End-Permian catastrophe by bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle: Comment and Reply // Geology. — Т. 30. — (2002) (9) С. 855–856. DOI:10.1130/0091-7613(2002)030<0855:EPCBBI>2.0.CO;2.
  20. ↑ Isbell JL, Askin RA, Retallack GR Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia; discussion and reply // Geology. — Т. 27. — (1999) (9) С. 859–860. DOI:10.1130/0091-7613(1999)027<0859:SFEOIA>2.3.CO;2.
  21. ↑ Koeberl K, Farley KA, Peucker-Ehrenbrink B, Sephton MA Geochemistry of the end-Permian extinction event in Austria and Italy: No evidence for an extraterrestrial component // Geology. — Т. 32. — (2004) (12) С. 1053–1056. DOI:10.1130/G20907.1.
  22. ↑ Langenhorst F, Kyte FT & Retallack GJ(2005). "Reexamination of quartz grains from the Permian–Triassic boundary section at Graphite Peak, Antarctica"(PDF). Lunar and Planetary Science Conference XXXVI. Retrieved on 2007-07-13.
  23. ↑ von Frese RR, Potts L, Gaya-Pique L, Golynsky AV, Hernandez O, Kim J, Kim H & Hwang J Abstract Permian–Triassic mascon in Antarctica // Eos Trans. AGU, Jt. Assem. Suppl.. — Т. 87. — (2006) (36) С. Abstract T41A–08. Переглянуто: 2007-10-22.
  24. ↑ Von Frese R.R.B., L. V. Potts, S. B. Wells, T. E. Leftwich, H. R. Kim, J. W. Kim, A. V. Golynsky, O. Hernandez, and L. R. Gaya-Piqué GRACE gravity evidence for an impact basin in Wilkes Land, Antarctica // Geochem. Geophys. Geosyst.. — Т. 10. — (2009) С. Q02014. DOI:10.1029/2008GC002149.

Примітки [ред.]

  1. ↑ Подібна гіпотеза також залучається для пояснення крейдової катастрофи, зокрема, вимирання динозаврів.

Література [ред.]

Російською мовою:

  • Сенников А. Г. Глобальный биотический кризис на границе перми и триаса: Его характер и последствия
  • Страхов Н. М. Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли. М., 1965
  • Любимова Е. А. Термика Земли и Луны. М., 1968
  • Хаин В. Е. Региональная геотектоника. Северная и Южная Америка, Антарктида и Африка. М., 1971
  • Леонов Г. П. Основы стратиграфии, тт. 1-2. М., 1973—1974
  • Хаин В. Е. Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия. М., 1977
  • Энциклопедия региональной геологии мира. Западное полушарие (включая Антарктиду и Австралию). Л., 1980
  • Аллисон А., Палмер Д. Геология. Наука о вечно меняющейся Земле. М., 1984

Англійською мовою:

  • Over, Jess(editor), Understanding Late Devonian and Permian-Triassic Biotic and Climatic Events, (Volume 20 in series Developments in Palaeontology and Stratigraphy (2006). The state of the inquiry into the extinction events.
  • Sweet, Walter C. (editor), Permo-Triassic Events in the Eastern Tethys : Stratigraphy Classification and Relations with the Western Tethys (in series World and Regional Geology)

Посилання [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Масове_пермське_вимирання&oldid=12292973