Массауа
| Массауа тигр. ምጽዋዕ |
|
|---|---|
| — місто — | |
| Массауа | |
 |
|
| Координати: 15°36′35″ пн. ш. 39°27′00″ сх. д. / 15.60972° пн. ш. 39.45000° сх. д. | |
| Країна | Еритрея |
| Регіон | Семенаві-Кей-Бахрі |
| Район | Массауа |
| Висота над р.м. | 63 м |
| Населення (2012) | |
| - Усього | 53,090 |
| Часовий пояс | EAT (UTC+3) |
  Массауа |
|
 | |
Массауа[1][2] (тигр. ምጽዋዕ, араб. مصوع, італ. Massaua) також відоме під ім'ями Мітсіва, Батсі[3] (тигр. ባጽዕ), Баді (араб. بِضع) — місто в Еритреї, столиця зоби (провінції) Семенаві-Кей-Бахрі, розташоване на березі Червоного моря.
Массауа була важливим портом протягом багатьох століть в складі різних держав таких як Аксумське царство, Медрі-Бахр, халіфат Омеядів, держава Беджа, Османська імперія, Єгипет, Британія, Італія та Ефіопія, а з 1991 року і Еритреї, яка здобула незалежність. До перенесення 1897 року столиці Італійської Еритреї до Асмери, Массауа була центром колонії.
Клімат[ред. | ред. код]
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 35.6 °C (96 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 26.1 °С (79 °F).[4]
| Клімат Массауа | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 37 | 35 | 40 | 41 | 42 | 45 | 46 | 45 | 42 | 41 | 37 | 37 | 46 |
| Середній максимум, °C | 27 | 27 | 28 | 31 | 34 | 37 | 37 | 37 | 36 | 33 | 31 | 28 | 32 |
| Середня температура, °C | 26 | 26 | 27 | 30 | 32 | 35 | 35 | 35 | 33 | 32 | 29 | 27 | 31 |
| Середній мінімум, °C | 25 | 25 | 26 | 28 | 30 | 32 | 33 | 33 | 32 | 30 | 27 | 26 | 28 |
| Абсолютний мінімум, °C | 17 | 16 | 20 | 19 | 23 | 21 | 22 | 22 | 22 | 22 | 20 | 20 | 16 |
| Норма опадів, мм | 30 | 20 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 20 | 30 | 180 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Рання історія[ред. | ред. код]
Спочатку Массауа була невеличким прибережним селищем в античному Аксумському царстві і знаходилася у тіні великого порту Адуліс, який знаходився за 50 км на південь.[5]
Після занепаду Аксумської держави у VIII столітті, місто та навколишні землі були захоплені Омеядським халіфатом, який контролював їх в 702—750 рр. Із 740-х до XIV століття, місто перебувало в складі державного утворення Беджа. Із XIV до XIX століття, Массаву періодично контролювала еритрейська держава Медрі-Бахр. Порт також інколи був під контролем народу Балав (змішане арабське населення із народом беджа) в XII—XV ст. До цього періоду відноситься побудова на острові Массауа найстарішої мечеті Еритреї, Шейх Ханафі та деяких інших пам'яток ісламської архітектури в Массаві та навколишніх землях (включаючи архіпелаг Дахлак та півострів Зула).
Венеційські купці стверджували, що жили в Массаві та сусідньому Суакіні в XV ст.
Османський період[ред. | ред. код]
.jpg)
Массауа набула великого значення після захоплення Османською імперією в 1557 році. Турки зробили місто столицею свого еялету Хабеш. Під керівництвом Оздемір-паші, османські війська намагалися захопити решту території сучасної Еритреї. Через спротив місцевого населення та необхідність військ в Середземноморському регіоні імперії та на кордоні із Персією, турки зробили намісником міста на навколишніх земель представника знаті із народу Белу і підпорядкували його турецькому губернатору в Суакіні.[6] Турки перебудували старе місто на острові Массауа в типовому османському ісламському архітектурному стилі, зробивши із нього значний порт на Червоному морі. Будівлі тієї епохи залишилися до сих пір, переживши землетруси та війни із повітрями бомбардуваннями.
Єгипетське правління[ред. | ред. код]
Впродовж XIX століття Массауа, разом із значними територіями на африканському узбережжі Червоного моря була під владою Єгипту, васала Османської імперії. Після поразки єгиптян у битві біля Гури їх вплив зійшов нанівець. У 1885 році за допомогою англійців, місто перейшло під італійське управління і стало столицею Італійської Еритреї.
Італійське управління[ред. | ред. код]
Італійці побудували в Массаві сучасний порт для обслуговування їхньої новоствореної колонії, місто в 1885—1897 рр. було її столицею, допоки губернатор Фердинандо Мартіні не переніс центр до Асмери.
В 1921 році в місті стався землетрус, який зруйнував портові споруди. Відновлення затягнулося до 1928 року,[7] перешкоджаючи колоніальним амбіціям Італії.
Італійці перетворили Массаву на найбезпечніший порт східноафриканського узбережжя і найбільший глибоководний порт на Червоному морі. 1887—1932 була побудована Еритрейська залізниця, яка з'єднувала Массаву із Бішією на суданському кордоні.
В 1938 році в Массаві проживало 15 тис. чол., у тому числі 2 тис. італійців. Місто було розширене згідно з архітектурним планом, схожим із таким в Асмері, із торговими та промисловими кварталами.[8]
Після того як Італія приєдналася до країн Осі під час Другої світової війни, Массауа перетворилася на базу Червономорської флотилії Італійського королівського флоту (італ. Regia Marina). Місто було захоплено союзниками під час Східноафриканської кампанії і контролювалося британською адміністрацією.
Ефіопське управління[ред. | ред. код]
З 1952 по 1990 роки місто було в складі Ефіопії, яка до того не мала виходу до моря. В Массаві знаходилася база колишнього Ефіопського флоту. Після тривалої боротьби, у лютому 1990 року місто було захоплено Народним фронтом звільнення Еритреї, Ефіопія знову залишилася без виходу до моря.
Сучасна історія[ред. | ред. код]
Під час Еритрейсько-ефіопської війни, порт не функціонував через перекриття традиційних торговельних маршрутів. Перший значний вантаж портом був прийнятий в 2001 році із кораблем американської гуманітарної допомоги (15,000 тон продовольства).
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Ефіопія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — С. 68-70.
- ↑ Атлас світу, 2005, с. 120-121.
- ↑ Matt Phillips, Jean-Bernard Carillet, Lonely Planet Ethiopia and Eritrea, (Lonely Planet: 2006), p.340.
- ↑ Клімат Массауа. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
- ↑ Adulis excavation videos. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 26 січня 2013.
- ↑ Richard Pankhurst, The Ethiopian borderlands (Lawrenceville: Red Sea Press, 1997), p. 270.
- ↑ Killion, Tom (1998). Historical Dictionary of Eritrea. The Scarecrow Press. ISBN 0-8108-3437-5.
- ↑ Italian Massaua Plan (in Italian) p. 65 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2020. Процитовано 26 січня 2013.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Еритреї. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Зоба | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Асмера  Керен |
1 | Асмера | Маекел | 650 000 | Массауа  Асеб | ||||
| 2 | Керен | Ансеба | 82 198 | ||||||
| 3 | Массауа | Семенаві-Кей-Бахрі | 53 090 | ||||||
| 4 | Асеб | Дебубаві-Кей-Бахрі | 28 000 | ||||||
| 5 | Мендефера | Дебуб | 25 332 | ||||||
| 6 | Баренту | Гаш-Барка | 15 891 | ||||||
| 7 | Аді-Кеїг | Дебуб | 13 061 | ||||||
| 8 | Едд | Дебубаві-Кей-Бахрі | 11 259 | ||||||
| 9 | Декемгаре | Дебуб | 10 959 | ||||||
| 10 | Акордат | Гаш-Барка | 8 857 | ||||||
|
