Мастит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мастит
МКХ-10 N61
МКХ-9 611.0
DiseasesDB 7861
MedlinePlus 001490
MeSH D008413

Мастит — інфекційно-запальний процес у молочній залозі викликаний патогенами. Найчастіше він трапляється серед породіль, що годують грудьми дитину (лактаційний мастит). Проте, інколи, він може бути й у жінок, які не вигодовують грудьми, у вагітних і навіть у новонароджених обох статей.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Згідно з клінічними дослідженнями, найчастішими причинами гострого лактаційного маститу є порушення режиму догляду за грудьми (під час лактації у жінок котрі вперше народили). Мастит може виникати внаслідок переохолодження ділянки молочної залози, через тріщину, садно, подряпину чи ранку на соску, в тканину грудей можуть проникати бактерії.

Треба відрізняти мастит від застою молока в протоках (лактостазу). Застій виглядає як хворобливе, набрякле, тверде ущільнення в груді. В більшості випадків саме лактостаз передує розвитку гострого лактаційного маститу. Шкіра над застійною протокою часто гіперемована, так само, як і при маститі. Лихоманка й біль при маститі звичайно більш виражені. Однак не завжди легко розрізнити помірний мастит і серйозний лактостаз. Обоє пов'язані із хворобливим ущільненням у груді. Лактостаз може, переходити в мастит. Щоб визначити чи відноситься підвищення температури до проблем грудей, треба виміряти температуру в декількох місцях — під обома пахвами, у лікті, у паху. Якщо температура під пахвами є найвищою, тоді ми вважаємо її симптомом неінфікованого маститу.

Збудники — стрептококи, стафілококи, рідше — пневмококи, гонококи та ін.

Серозний гострий мастит (мастит, що починається)[ред.ред. код]

Раптовий початок, лихоманка (до 39° С), сильний біль в молочній залозі, при пальпації — болючий інфільтрат з нечіткими межами. Залоза збільшена в розмірах, напружена, шкіра над вогнищем гіперемійована. Нерідко виникають лімфангіт, регіонарний лімфаденіт.

Етіологія[ред.ред. код]

  1. порушення відтоку молока з якогось місця або із залози в цілому в результаті закупорки молочних проток;
  2. погане спорожнювання груді або певної її частини.

Фактори виникнення[ред.ред. код]

  1. погане спорожнювання грудей:
    1. неправильне захоплення грудей;
    2. годівля в одній позиції;
    3. використанням пристосувань, що імітують груди;
    4. використання накладок для грудей під час годування;
  2. обмеження перебування дитини біля грудей;
  3. наявність тріщин соска;
  4. годування грудьми по графіку (рідкі та короткі годівлі по режиму приводять до поганого спорожнювання грудей);
  5. введення додаткової рідини
  6. відмова від годування грудьми й перехід на штучне вигодовування;
  7. здавлювання молочних залоз тісним одягом або пальцями матері під час годування;
  8. сон на животі;
  9. стрес;
  10. надмірне фізичне навантаження (спазми проток молочних залоз);
  11. травми й забиті місця грудей;
  12. годування грудьми не розігрівшись після переохолодження.

Лікування[ред.ред. код]

Амоксициллін, простий пеніцилін і деякі інші часто призначувані антибіотики зазвичай не допомагають при лікуванні маститу. Якщо є потреба в антибіотиках, вони повинні діяти на золотавий стафілокок (лат. Staphylococcus aureus). Ефективні проти цієї бактерії цефалексин, клоксациллін, флуклоксациллин, амоксиклав, клиндамицин і ципрофлоксацин. Останні два підходять для матерів з алергією на пеніцилін. Лікування призначається лише лікарем.

  1. виправити прикладання дитини до грудей;
  2. навчитися годувати дитину в різних позиціях;
  3. не давати дитині імітаторів соска (дурачка, соску);
  4. не використовувати накладки на сосок для годування;
  5. годувати далі грудьми, якщо це тільки не занадто болісно. Якнайкраще спорожнювати болючу грудь;
    1. розташувати дитину біля грудей так, щоб її підборіддя «вказувало» на місце застою;
    2. під час ссання дитини, легенько масажувати груди в районі ущільнення в напрямку від основи грудей до соска;
    3. під час годування зігрівати місце застою, випити щось тепле, прийняти теплий душ, (він підсилює ефект окситоцину), під душем можна зробити масаж (легкий) і дати груди дитині (або зцідити груди, потім запропонувати дитині груди для розсмоктування застою). Якщо після годівлі застій прощупується;— зцідити груди. Якщо є підозра на інфікований мастит виключаються всякі теплові компреси (особливо спиртові!) через небезпеку виникнення абсцесу. Також потрібно виключити грубі масажі грудей;
    4. між годуваннями на почервоніле місце прикладати лід (лід загорнути в тканину) на 5-10 хвилин. Лід не має лікувальниз властивостей, але за рахунок скорочення проток знімає почервоніння та набряк груді;
  6. якщо не можливо годувати грудьми, потрібно зціджувати молоко. Щоб не відбулося поширення інфекції в сусідні ділянки, зціджування повинні робитися електричним молоковідсмоктувачем, його можна взяти на прокат. #:Якщо всі міри лікування маститу виявляються ефективними, то зціджування закінчують на 10-й день.
  7. не обмежувати час перебування дитини біля грудей;
  8. виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) у перші 6 міс.;
  9. призначають додаткові зціджування залежно від складності, може бути від 1-го до 3-х на добу;
  10. спати на спині або на боці;
  11. вільний одяг, нетісний бюстгальтер;
  12. як тільки відчується полегшення відразу ж почати знову прикладати дитину до грудей;— чим раніше, тим краще. Мастит проходить швидше, якщо годувати грудьми;
  13. висока температура допомагає впоратися з інфекцією. Збивати температуру тільки якщо хворій дуже погано, а не просто тому, що вона є;
  14. знеболюючі (парацетамол, ібупрофен й інші) можуть непогано допомогти. Ви відчуєте себе краще, а кількість ліків, що одержить дитина через молоко, незначна;
  15. якщо закупорена протока закінчується маленьким пухирцем на вершині соска, можна відкрити його стерильною голкою. (Простерилізувати голку або шпильку, остудити, і проколоти міхур. Не треба длубатися в соску. Просто злегка проткнути пухирець збоку або зверху. Розкриття міхура зменшить біль у соску, навіть якщо не вдасться відразу спорожнити забиту протоку);
  16. якщо закупорена протока не очистилася протягм 48 годин (звичайно проходить), часто допомагає фізіотерапія ультразвуком. Це можна зробити в лікарні. Доза: 2 watts/cm, безупинно, протягом п'яти хвилин до місця застою, один раз у день, до двох доз. Якщо дві фізіопроцедури не допомогли, немає ніякого сенсу продовжувати. Ультразвук допомагає й при повторюваних на тому самому місці застоях. Коли застої повторюються, деяким матерям може допомогти також прийом лецитина, одна капсула (1200 мг) 3 або 4 рази в день;
  17. якщо через 2 дні поліпшення не наступило;— виникає небезпека інфікованого маститу. У цьому випадку лікування призначає лікар;— антибіотик, але його обов'язково треба попередити про те, що Ви хочете продовжувати годувати дитину грудьми. У цьому випадку лікар призначить ті антибіотики, які можна приймати жінці, що годує, не відмовляючись від годівлі грудьми;
  18. якщо симптоми починають стихати, не треба починати прийом антибіотиків. Симптоми будуть поступово минати й зовсім зникнуть протягом наступних 2-5 днів. Температура звичайно падає в першу добу, біль минає через 24-48 годин, а ущільнення в груді розсмоктується за кілька днів. Червоність може залишитися протягом тижня або більше;
  19. відпочинок допомагає впоратися з інфекцією.

Ускладнення[ред.ред. код]

  • Абсцес: мастит іноді ускладнюється абсцесом. В цьому випадку не потрібно припиняти годівлю, навіть проблемною грудю. Раніше абсцес майже завжди розкривали хірургічним шляхом. Тепер частіше проводять кілька відсмоктувань за допомогою голки або дренажа при контролі радіографії;— це менше впливає на годівлю грудьми. Якщо є потрібна операція, розріз треба робити якнайдалі від ореола.

Гнійний (деструктивний) мастит[ред.ред. код]

Є такі форми — абсцедуюча, флегмонозна, гангренозна. Характеризується важким загальним станом, лихоманкою, збільшенням молочної залози, різкою болючістю, гіперемією шкіри (може бути із синцевим відтінком), лімфангоїтом, лімфаденітом (збільшення лімфатичних вузлів). Різке підвищення температури тіла до 39-40 °C, синдром загальної інтоксикації організму та інш.. При відсутності адекватної медичної допомоги та лікування, надалі може розвиватись сепсис.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування гнійного маститиу — хірургічне, шо полягає в розтині гнійника та дренуванні молочної залози. Розрізи роблять півмісяцеві або ж у радіальному напрямі вздовж ходу вивідних проток, не чіпаючи сосків та навколососкові ділянки (ареолу). При множинних абсцесах нерідко виникає необхідність у кількох розрізах. Антибіотикотерапія та симптоматичне лікування обов'язкове, обсяг визначається хірургом в індивідуальному порядку. При лактаційному деструктивному маститі, немовля переводять на штучне вигодовування, не зважаючи на «метаболічний стрес» у дитини.

Профілактика[ред.ред. код]

  1. підготовка грудей і сосків до годування, ще у період вагітності
  2. часте прикладання дитини до грудей не рідше ніж що 2 год. (відмовитися від графіку годувань);
  3. слідкування за правильністю прикладання до грудей
  4. до та після годування гігієнічне обмивання (протирання) грудей
  5. забирати груди після того як дитина їх відпустила, навчитися правильно забирати груди;
  6. чергувати груди приблизно що 2 години;
  7. вільний одяг, не тісний бюстгальтер;
  8. сон на спині або на боці;
  9. максимум уникання стресових ситуацій;
  10. розумне фізичне навантаження;
  11. виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) в перші 6 міс.;
  12. перш ніж годувати грудьми після переохолодження потрібно розігрітись;
  13. уникання травм грудей;
  14. корисно також періодично масажувати груди перевіряючи на наявність болючих ущільнень;
  15. зціджувати залишки молока після годування
  16. при появі дрібних ушкоджень, використовувати «зеленку» та терміново проконсультуватись з лікарем

Джерела[ред.ред. код]

  • Факультетська хірургія / Ред. В. О. Шідловський та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- 544 с.(С.356-363) ISBN 966-673-003
  • Голота В. Я., Алуев В. Н. Качественный состав молока при лактационном мастите // Акушерство і гінекологія.- 1984.- № 9.- С.48-50.
  • Дуденко Г. И., Дегтярук И. А. Послеродовый стафилококовый мастит.- К.:З.- 1984.- 120 с.
  • Кузнєцов А. Я. Хірургічне лікування «сучасного» гострого лактаційного маститу // Шпитальна хірургія.- 1999.- № 3.- С.101-104.

Посилання[ред.ред. код]