Матвійчук Микола Макарович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Микола Макарович Матвійчук
Народився	13 березня 1924(1924-03-13) Ушиця
Помер	1 червня 2001(2001-06-01) (77 років)
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Житомирський педагогічний інститут
Галузь	історія
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	професор
Науковий керівник	доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти	Савченко Григорій Петрович
Нагороди

Микола Макарович Матвійчук (13 березня 1924, Ушиця — 1 червня 2001) — український історик, доктор історичних наук, професор.

Біографія

Народився 13 березня 1924 року в селі Ушиці (тепер Коростенського району Житомирської області). У 1943–1944 роках був бійцем партизанського з'єднання під керівництвом О. Ф. Федорова. У 1950 році закінчив історичний факультет Житомирського педагогічного інституту імені І. Франка за спеіальністю «історія», а у 1953 році — аспірантуру кафедри марксизму-ленінізму Київського державного університету. В 1954 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Партія більшовиків — організатор і керівник соцзмагання в Криворізькому рудному басейні (1933–1937 рр.)». З 1953 року доцент кафедри історії КПРС.

З 1962 по 1966 рік перебував в докторантурі і у 1966 році захистив докторську дисертацію на тему: «Керівництво Комуністичною партією розвитком творчої активності робітничого класу (Досвід партійних організацій України в 1951–1958 рр.)». У 1966–1967 роках — заступник завідувача кафедри історії КПРС, у 1968 році став професором названої кафедри. Рішенням Вищої атестаційної комісії СРСР від 10 червня 1967 року йому був присвоєний науковий ступінь доктора історичних наук.

З 28 червня 1968 року по 1988 рік завідував кафедрою, у 1988–1990 роках — професор кафедри історії КПРС для природничих факультетів, у 1990–1991 роках — кафедри політичної історії України, у 1991–1995 роках — кафедри української історії та етнополітики. Був головою спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій при Київському університеті.

З 1996 року на пенсії. Помер 1 червня 2001 року, похований на Байковому кладовищі Києва.

Наукова і громадська діяльність

Напрямок наукових інтересів — історія, історія України 1950-1990-х років. Під його керівництвом було захищено 42 кандидатські дисертації та 6 докторських.

Був членом редколегії журналів «Наука і культура», «Наукові праці з історії України» та інших.

В Київському університеті читав нормативний курс «Історія КПРС» та спецкурс «Ленінський план соціалістичної індустріалізації і боротьба КПРС за його здійснення». Входив до парткому Київського університету.

Обирався членом Ради університету. Був лектором ЦК Компартії України та товариства «Знання».

Автор понад 100 наукових та науково-методичних праць, з них: 12 монографій у співавторстві та 4 особистих. Основні праці:

• Організаторська робота партії у промисловості України (1952–1958 р.). — Київ, 1956. — 148 с.;
• Вісімнадцятий з'їзд КП України. — Київ, 1962. — 151 с.;
• Організаторська робота партії в промисловості України (1952–1958). — Київ., 1966;
• Виховані партією. — Київ, 1960;
• КПСС и современная научно-техническая революция. — Київ, 1974;
• Нариси історії Київської обласної і міської партійних організацій (у співавторстві) та інші.

Відзнаки

Заслужений діяч науки УРСР (з 1984 року). Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1976), Вітчизняної війни 2-го ступеня (1985), численними медалями, зокрема: «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1946), «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1946), «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1966), «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1975), «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1985).

У 2000 році був удостоєний державної стипендії Президента України як видатному діячеві науки.

Література

• стаття «Випробування» в газеті «Київський університет»;
• Кафедра української історії та етнополітики: історія та сучасність. Біобібліографічний довідник / За редакцією доктора історичних наук, професора А. П. Коцура, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України В. Ф. Колесника. — Київ-Чернівці: Книги-ХХІ, 2009. — С.59-60.

Джерела

• Історичний факультет Київського університету