Ян Матейко
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ян Матейко | |
 Автопортрет |
|
| Дата народження | 24 червня 1838 |
|---|---|
| Місце народження | Краків |
| Дата смерті | †1 листопада 1893 |
| Місце смерті | Краків |
Ян Мате́йко - пол. Jan Alojzy Matejko - (*24 червня 1838, Краків — †1 листопада 1893, Краків) — видатний польський художник, майстер визначних живописних полотен на історико-патріотичні сюжети.
Зміст |
[ред.] Біографія
Ян Матейко народився і виріс у "вільному місті" Кракові - частині Польщі, що була анексована Австрією. Його батько, Францішек Ксаверий (Franciszek Ksawery), по походженню чех з села Рудніце, працював приватним вихователем та вчителем музики. Він оженився на Йоганні Кароліні Россберг (Joanna Karolina Rossberg), котра по походженю була напів полькою, напів німкенею. Батько Яна так і не опанував місцеву мову й говорив польською з багатьма помилками.Цікаво,що батьки вінчалися двічі:спочатку в костелі св Хреста(бо наречений був католик),а на другий день у євангелістів,до парафії якої належала наречена.Родина мешкала на останньому поверсі будинку на вулиці Флоріанській.
Ян був дев'ятою дитиною в сім'ї (з одинадцяти). Мати рано померла (1846) і він ріс у своєї тітки - Анни Замойській (Anna Zamojska). На виховання молодого Яна великий вплив також здійснив його старший брат Францішек. Батько наполягав на музичній кар*єрі сина,тим паче що за це не треба було платити.Мовчазний хлопець вирішився на спротив,і батько таки віддав його до Академії мистецтв.У Яна рано виявилися неабиякі художні здібності.
[ред.] Навчання
В 1852 р., коли Яну виповнилося 14 років, він почав вивчати живопис в Краківській Академії мистецтв. Серед його вчителів були Войцех Корнелі Заттлер (Wojciech Korneli Sattler) та Владислав Люшкевич (Władysław Łuszczkiewicz).
Але значно більший вплив на юнака мав сам Краків, його Маріацький костел, різблення Віта Ствоша(біля 1447-1533), книжки, живопис, якщо його пощастило десь бачити. Вивчення старожитностей та пам'яток культури стало справою його життя та фаху. Він невпинно малював. Коли тих малюнків накопичилося декілька тисяч, назвав їх "мій скарбчик"(скарбчик-приміщення в маєтку,де шляхта зберігала коштовності та перли).
Вже в ті роки Майтейко захворів на одне око, але це йому не завадило стати найталановитішим учнем Академії .Хвороба очей змусила користуватися окулярами майже все життя. В окулярах він на всіх автопортретах. Щоб не бідувати, постіно шукав додаткову роботу(допомогав фотографу, малював вивіски, оздоблював вітрини магазинів). Мав легендарну працездатність ще тоді.
[ред.] Перебування у Мюнхені і Відні
Після закінчення краківської Академії в 1858 р. він штудює два роки у Мюнхені у Германа Аншютца (Hermann Anschütz).Німецька мова погано давалася юнакові.І в Мюнхені він днював не в аудіторіях,а в залах Пінакотеки,де мав змогу спілкуватися з велетнями мистецтва-Рубенсом,Дюрером,Тінторетто,Ван Дейком,Альтдорфером. Після короткого перебування в Відні 1859–1860 у Христіана Рубена (Christian Ruben) він повертається до Кракова.
[ред.] Перші портрети
Сестра майстра Дора одружилася з заможним промисловцем Серафінським. Ян постійно спілкувався з родиною Серафінських і на світ з'явиться галерея портретів батька, сестер, родини Серафінських, а потім й Гебултовських. Пізніше Теодора Гебултовська стане дружиною Яна.
[ред.] Картини з історії Польщі
Наскізною темою життя й творчості пана Матейко стала тема патріотизму. Жага зробити щось корисне для Польщі, здається, ніколи не полишала Яна. Яке історичне полотно Матейко не візьмеш аналізувати, завжди буде Польща, її давня й славетна історія, її велич, її болісні помилки, що привели країну до національної катастрофи та втрати державності. Смутком відгукується шут Станьчик на звістку про втрату державою ще одного міста(«Станьчик на балу королеви Бони Сфорца» ), історичний крок відчувають посли Литви та Польщі, підписавши міждержавну угоду про з'єднання ( «Люблинська унія» ), вітає співвітчизників з перемогою Костюшко ( «Костюшко під Рацлавицями» "). Національно-визвольні повстання поляків закінчувалися раз у раз поразками. А пан Матейко раз у раз пише перемоги, аби підняти дух сучасників( «Перемога в Грюневальдській баталії» , «Перемога Яна ||| Собеського над турками під Віднем» , «Король Стефан Баторій приймає ключі під Псковом» ). Навіть полотно «Вернігора» подає надію( українець Вернигора пророкує загибель та й відродження Польщі в майбутньому, а єдиний письменний записує страшне та й обнадійливе пророцтво).
Напруга й неврова схвильованість вщухають лише в портретах його дітей("Єжи верхи на коні" , "дочка Беата з пташкою") .Він не писав натюрмортів, та кожне його полотно це пісня меблям, одягу, зброї, ювелірним речам, старим килимам, середньовічній архітектурі. Епічним оркестром бринять фарби в картині «Колокол Сигизмунда», «Прийнятті Першої польської конституції третього травня 1791 року», «Заснуванні академії Любранського в Познаі». Величі співвітчизника слугує й полотно «Розмова з богом. Микола Копернік».
|
 "Polish Constitution of May 3, 1791, Commission of National Education. Partitions of Poland. R.P. 1795." oil on canvas, 1889, National Museum in Warsaw |
|
|
|
|
|
|
[ред.] Посмертна слава
На світі небагато країн, де зберігають оригінали Яна Матейко. Емігранти поляки заснували в Сполучених Штатах Америки Фонд Костюшко, куди й передали його твори. Ватикан, як духовний центр поляків, отримав дарунок від нації саме твором Яна Матейко. В скромному переліку країн(Хорватія,Угорщина,Італія) знайшлося місце й для Україні. Неповторний Львів зберігає дві картини славетного пана Яна.
[ред.] Галерея
[ред.] Посилання
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
