Матей Бел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Матей Бел (словац. Matej Bel z Očovej, угор. Bél Mátyás, нім. Matthias Bel, лат. Matthias Belius; *22 березня 1684, Очова — †29 серпня 1749, Братислава) — словацький науковець, поет, енциклопедист, історик, філософ, просвітитель, зачинатель модерної учительської справи.

Походив з родини хліборобів з села Очова, родина мала в селі прізвисько Фунтік.

Викладав у гімназіях Братислави і Банської Бистриці. Дбаючи про те, щоб навчання в гімназіях стало практичнішим, Бел запровадив вивчення географії, французької мови, музики та ряд інших предметів.

Займався історією, економікою, географією, етнографією, педагогікою, його називали «великою прикрасою Угорщини». Головна Бела заслуга полягала в тому, що своїми історико-географічними описами він будив у словаків національну самосвідомість, розвивав у них почуття слов'янської спільності та національної гідності, чого було вкрай необхідно словакам, як народу в умовах Угорської держави[1]. Дбаючи про те, щоб навчання в гімназіях стало практичнішим, Бел-Фунтик запровадив вивчення географії, французької мови, музики та інших предметів.

У словацькому місті Банська Бистриця, є Університет Матея Бела. У Словаччині також надрукована Енциклопедія Беліана (словац. Encyclopaedia Beliana).

Твори[ред.ред. код]

Матей Бел — автор ряду підручників і наукових праць:

  • Forma sacrorum verborum (Halle, 1707)
  • Compendium (1713)
  • Invitatio ad symbola conferenda dum historia linguae hungaricae libri II…edere parat… (Berolini, 1713)
  • Grammatica latina (Leutschoviae, 1717)
  • Rhetorices veteris et novae praecepta (Lipsiae, 1717)
  • Institutiones linguac germanicae et slavicae in Hungaria ortu (Leutschoviae, 1718)
  • De vetera literatura hunnoscythica exercitatio (Lipsiae, 1718)
  • Christophori Cellarii latinitatis probatae et exercitae liber memorialis naturali ordine dispositus (Norimbergae, 1719)
  • Flos medicinae scholae Salernitanae (Posonii, 1721)
  • Hungariae antiquae et novae prodromus (Norinbergae, 1723)
  • Preces christianae (Lipsiae, 1728)
  • Die Gatt suchende Seele (1729)
  • Der ungarische Sprachmeister. (Pressburg, 1729)
  • Adparatus ad historiam Hungariae. Decades II. (Posonii, 1735-46)
  • Notitia Hungariae novae historico-geographica. Partis I. Tom. I—IV. Partis II. Tom. V. Viennae, (1735-42)
  • Compendium Hungariae geographicum (Posonii, 1753)
  • Kurze und zuverlässige Nachricht von dem Zustande der protestantischen Kirche in Ungarn
  • Compendiolum regnorum Slavoniae, Croatiae, Dalmatiae, Gallicae et Lodomeriae. Posonii et Cassoviae (1777)
  • Miscellanea Berolinensia (1734)

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]