Матеріал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Матеріа́л — речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу[1], або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.

Допоміжні матеріали і послуги — товари промислового призначення, яких узагалі немає в кінцевому товарі.

Загальні поняття[ред.ред. код]

Наука, яка вивчає будову, властивості й застосування матеріалів називається матеріалознавством і застосовує водночас фізичні, хімічні й інженерні методи.

Матеріали можуть бути природного походження, наприклад, пісок, деревина, мармур, а також можуть бути створені людиною (цемент, скло, чавун, поліетилен). У сучасному виробництві використовується велике різноманіття природних і штучних матеріалів. Матеріали безпосередньо з яких виробляється продукція називають сировиною.

Залізний цвях, мідна пластинка, алюмінієвий дріт — вироби з відповідного матеріалу. Різні вироби та матеріали складаються з речовини.

Властивості матеріалів[ред.ред. код]

Властивості матеріалів є інтенсивними, переважно кількісними, властивостями (фізичними, хімічними, технологічними тощо) речовин. Кількісні характеристики можуть бути використані як метрики для взаємного порівняння матеріалів при їх виборі.

Властивість може бути як фізичною константою, так і функцією однієї або декількох незалежних змінних, таких як температура. Властивості матеріалів часто змінюються до деякої міри в залежності від напрямку в матеріалі, в якому вони оцінюються, що носить назву «анізотропія». Властивості матеріалів, які стосуються двох різних фізичних явищ часто мають лінійну (або приблизно) лінійну залежність в даному робочому діапазоні, що може розглядатись як усталена залежність для цього діапазону. Ці лінеаризації дають змогу значно спростити форму запису диференціальних визначальних рівнянь, що описують відповідні властивості.

Деякі властивості матеріалів використовуються у відповідних рівняннях для прогнозування технічних параметрів системи апріорі. Наприклад, якщо для матеріалу відомі теплоізоляційні властивості або втрати тепла, то для об'єкту, виготовленого з цього матеріалу може бути визначена зміна температури. Властивості матеріалів можна значно надійніше порівнювати при використанні стандартизованих методів випробувань. Багато таких методів випробувань були задокументовані відповідними спільнотами дослідників і опубліковані через ASTM International.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Фізичні властивості — властивості речовини, які вона проявляє поза хімічною взаємодією: температура плавлення, температура кипіння, в'язкість, густина, розчинність, діелектрична проникність, теплоємність, теплопровідність, електропровідність, абсорбція, колір, міцність, текучість, індуктивність, радіоактивність, гідрофільність і гідрофобність, теплота змочування тощо.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Хімічні властивості — властивості речовин, що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході хімічної реакції. До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу.

Технологічні властивості[ред.ред. код]

Технологічні властивості матеріалів' (англ. Manufacturing properties of materials) — це комплекс фізико-хімічних властивостей цих матеріалів, зумовлених станом, складом і структурою в процесі взаємодії речовини з технологічним середовищем, тобто під час їх оброблення.

Оброблюваність матеріалу — здатність матеріалу піддаватись обробленню[2] є основним критерієм його технологічності. Розрізняють матеріали з низькою, нормальною та підвищеною оброблюваністю.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ДСТУ 2391-94 Система технологічної документації. Терміни та визначення.
  2. «Оброблюваність» в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 5, С. 569.

Джерела[ред.ред. код]

  • Клименко В. М. Технологія конструкційних матеріалів [Текст] : навч. посіб. для студ. вузів / В. М. Клименко, О. П. Шиліна, А. Ю. Осадчук. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. Ч. 1 : Конструкційні матеріали: властивості, класифікація, виробництво. — 96 с. — Бібліогр. — ISBN 966-641-156-3
  • Клименко В. М. Технологія конструкційних матеріалів [Текст] : навч. посіб. для студ. вузів / В. М. Клименко, О. П. Шиліна, А. Ю. Осадчук. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. Ч. 2 : Заготівельне виробництво. — 154 с. — ISBN 966-641-157-1
  • Клименко В. М. Технологія конструкційних матеріалів [Текст] : навч. посіб. для студ. вузів / В. М. Клименко, О. П. Шиліна, А. Ю. Осадчук. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005 — . Ч. 3 : Основи механічної обробки матеріалів. — 2008. — 90 с. — ISBN 978-966-641-260-0
  • Попович В. В. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. — Львів: Світ, 2006. — 624 с. — ISBN 966-603-452-2.
  • Пахолюк А. П. Основи матеріалознавства і конструкційні матеріали : посібник. / А. П. Пахолюк, О. А. Пахолюк — Львів : Світ, 2005. — 172 с.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.