Матеріальні співвідношення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Матеріальні співвідношення - два співвідношення, які визначають зв'язок між напруженістю електричного поля : \mathbf{E} та вектором електричної індукції : \mathbf{D} , а також між напруженістю магнітного поля : \mathbf{H} і вектором магнітної індукції : \mathbf{B} для конкретного середовища.

Для вакууму

 \mathbf{D} = \mathbf{E}
 \mathbf{B} = \mathbf{H} [1]

Для інших середовищ залежність між цими величинами складна і визначається законами взаємодії електромагнітного поля з атомами й молекулами речовини.

В найпростішому випадку слабких полів, анізотропних речовин, відсутності часової і просторової дисперсії матеріальні співвідношення лінійні.

 \mathbf{D} = \varepsilon\mathbf{E}
 \mathbf{B} = \mu\mathbf{H} ,

де  \varepsilon - діелектрична проникність середовища, а  \mu його магнітна проникність.

Матеріальні співвідношення для вакууму в системі СІ[ред.ред. код]

Міжнародна система одиниць СІ має різні одиниці для напруженостей і індукцій, тому в ній матеріальні співвідношення для вакууму мають вигляд

 \mathbf{D} = \varepsilon_0\mathbf{E}
 \mathbf{B} = \mu_0\mathbf{H}

де  \varepsilon_0 - електрична стала, а  \mu_0 - магнітна стала.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.