Матриця інцидентності
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ма́триця інциде́нтності — одна з форм представлення графа, в якій вказуються зв'язок між інцидентними елементами графа (ребро (дуга) і вершина). Стовпці матриці відповідають ребрам, рядки — вершин. Ненульове значення у клітинці матриці вказує на зв'язок між вершиною і ребром (їх інцедентність).
Кожна комірка матриці може набувати трьох значень:
+1: якщо ребро
виходить з вершини
;
1: якщо ребро
входить у вершину
;
0: якщо вершина
не має стосугнку до ребра
.
Зміст |
Приклади [ред.]
Приклад № 1 орієнтований граф [ред.]
Якщо у нас є граф:
то матриця інцидентності виглядатиме так:
![M=\left[ \begin{matrix}
-1 & -1 & 0 & 0 & 0 \\
1 & 0 & 1 & 0 & 0 \\
0 & 1 & -1 & -1 & 1 \\
0 & 0 & 0 & 1 & -1
\end{matrix}\right]](http://upload.wikimedia.org/math/d/9/e/d9ea98f7b3f7787c2e27c88139c56bbe.png)
Приклад № 2 неорієнтований граф [ред.]
Особливості даного подання [ред.]
- Не використовується для графів з петлями, так як у петель одна вершина є і початком, і кінцем.
- У кожному стовпці повинні стояти дві одиниці, а всі інші символи — нулі.
Дивіться також [ред.]
Джерело [ред.]
- Джонатан Гросс, Джей Йеллен, теорії графів та її застосування, друге видання, 2006 рік (сторінка 97, Матриця інцидентності)
- Райнхард (2005), теорії графів (сторінка 173)






