Матіас Стомер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Матіас Стомер, Стом
англ. Matthias Stomer, Stom
Matthias Stom - The Evangelists St Mark 1635.jpg
Худ. Матіас Стомер. «Євангеліст Марк», 1635 р.
Дата народження 1600 (можливо)
Місце народження Амерсфорт, Фландрія
Дата смерті 1672 (можливо )
Місце смерті Сіцилія
Національність фламандець
Жанр біблійні, жанрові і історичні композиції
Навчання в місті Утрехт і стажування в Римі
Напрямок бароко і караваджизм
Роки творчості близько 1620 - після 1671 р.
Покровитель герцог Мессіни, Антоніо Руффо

Матіас Стомер (* близько 1600, Амерсфорт1672, Сіцилія) — голландський художник, один з найкращих майстрів нічних сцен в живопису 17 ст. в Західній Європі.

Дещо з маловідомої біографії[ред.ред. код]

Бурхливі епохи народжують дивних персон : наприклад, за походженням -італієць, народився у Парижі, добре говорить і пише французькою, майже всі роботи в Росії і вважається росіянином (архітектор 18 століття Франческо Бартоломео Растреллі, який своє ім'я писав як Франсуа).

Але бурхливі і трагічні епохи були й раніше. І 17 століття саме таке. Західну Європу спустошила Тридцятилітня війна, лютувала інквізиція, Іспанська імперія програвала позиції на морі і на землі, в Європі виникли нові держави (Республіка Голландія) і занепадали старі.

Матіас Стомер теж людина бурхливої епохи і теж маргінал. За походженням, з Фландрії, перебрався до Утрехту (Голландія), багато працював у Італії, де й помер, а вважається художником Голландії. Уся його відома біографія у цих рядках.

Утрехт[ред.ред. код]

Матіас Стомер. Юнак читає біля свічки

Стомер походить з Фландрії, де домінує католицизм. Його навіть називали в Італії Маттео Фламандець. Католиком був і Стомер. Щось примусило його покинути батьківщину, де господарювали іспанці, де лютувала інквізиція, аби придушити національно-визвольний рух фламандців. Він з тих, хто добре пам'ятав, як тхне горіле людське м'ясо ...

Стомер перебрався в Голландію, де набув сили протестантизм. Але домівкою обирає Утрехт, місто, що залишилося в лоні католицизму. Невеличкий Утрехт мав і свою гільдію художників. Утрехт дав найвідоміших послідовників італійця Караваджо. Логічно, що послідовником Караваджо став і Стомер, виробивши, однак, власну художню манеру.

Італійський період[ред.ред. код]

Італія, її художні скарби — мета кожного художника. Та й де у світі ще є країна, де синє небо, де бідні заробляють співом, здається — всі радіють життю та полюбляють художників. А безліч картин. фресок в церквах і скульптур ! Свій італійський період мали різні художники (Брейгель Старий з Нідерландів, Рубенс і Ван Дейк з Фландрії, Симон Вуе з Франції. Іспанець Веласкес мав навіть два італіських періоди .) Легше перелічити тих, хто в Італії не був — і серед них Рембрандт.

Свій італійський період мав і Стомер. Серед римських учнів утрехтського живописця Хонтхорста є й Матіас Стомер. Отже, він жив в Римі. Перше свідоцтво про Стомера датоване 1630 роком, де сповіщають, що тридцятилітній художник мешкав Вримі в приході Сан-Ніколо в Arcione. Згідно цього свідоцтва художник народився або 1600 , або близько цього року[1].

Стомер і Рембрандт[ред.ред. код]

Ні, Стомер не був учнем Рембрандта. Але слава Рембрандта докотилася і до Утрехта, дехто бачів його твори, майже всі знали його офорти.

Невідомо, чи зустрічалися Стомер і Рембрандт. Але виникненню одного шедевра Рембрандта дуже допоміг саме Стомер. Уже перебуваючи в Італії, він розрповів про талановитого співвітчизника. Сказано-зроблено. Один з сіцилійських багатіїв, Антоніо Руффо, передав Рембрандту замовлення - написати філософа[2]. Що і як-на вибір майстра. Так Рембрандт, що не приїздив до Італії, виконав замовлення з Італії. А у світі стало одним шедевром більше - це "Арістотель біля погруддя Гомера"(нині в США, Метрополітен-музей ).В 1960 році спадкоємці сеньора Руффо продали картину в американський музей за 2 з половиною мільона долярів. Також відомо, що антоніо руффо придбав також у Стомера для власної галереї три картини[3].

Як і рембрандтові твори, твори Стомера теж розійшлися по всьому світу. Бо обидва не писали легковажних картин. Тільки зрозуміли це пізно.

Теми Стомера[ред.ред. код]

Матіас Стомер. Муций Сцевола…, 1640-і рр.

Завжди цікаво, які теми для розробки та інтерпретації бере митець. Це і показник майстерності, і показник ерудиції. Досить багато нових тем у творах іспанця Хосе де Рібера з'явилося після переїзду до Італії. Його картини на міфологічні теми увійдуть у скарбницю мистецтв.

Головні теми Стомера : релігійні образи, побутові картини, картини на теми давньоримської історії. Здається, він не писав тільки портретів, чи їх ще належить віднайти.

Декілька разів Стомер повертався до теми «Муций Сцевола». Коли полководець Порсена блокував місто Рим, його спробував убити юнак Сцевола. Того схопили та привели на допит. Сцевола поклав власну руку на вогонь, аби довести Порсені, що захисники міста битимуться з ним до смерті або до перемоги. Порсена був вражений мужністю римлян, злякався і зняв облогу Риму.

Головні твори Стомера[ред.ред. код]

Матіас Стомер,«Мадонна зі сцени Благовіщення». Житомир.
  • «Старенька зі свічкою», Дрезденська картинна галерея, Німеччина.
  • «Христа вінчають терновим вінцем», Катанія, замок Урсіно.
  • «Самсон і Даліла» ,Рим, нац.галерея старих майстрів.
  • «Муций Сцевола перед Порсеною спалює власну руку», Мессіна, регіональний музей.
  • «Христа вінчають терновим вінцем», Нортон Саймон музей, США.
  • «Благовіщення», Житомир, Україна.
  • «Поклоніння пастухів», Саратов, Росія.
  • «Поклоніння пастухів», музей мистецтв Північної Кароліни, США.
  • «Пілат умиває руки», Париж, Франція.
  • «Христос в Еммаусі», Гренобль, музей.
  • «Ісав продає своє першородство за чечевичну похльобку», Санкт-Петербург, Росія.
  • «Муций Сцевола перед Порсеною спалює власну руку», Галерея Нового Південного Уельсу, Австралія.
  • «Старенька зі свічкою», Москва, Росія.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Dutch painting in a new light: Hendrick Terbrugghen and his contemporaries. London: Trafalgar Galleries, 1988
  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись» ,каталог 1. Л., « Аврора »,1976.
  • Кузнецов Ю.И."Голландская живопись 17-18 вв. в Эрмитаже" ,Л."Аврора", 1979 .

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]