Махаджі Скіндія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Махаджі Скіндія
Mahadaji of Gwalior.jpg
Народився 1730
Удджайн
Помер 12 лютого 1794
Вановрі
Національність маратх
Діяльність політик, військовий очільник
Титул манараджа
Конфесія індуїзм
Батько Раноджі Скіндія
Матір Чіма Баї
Рід Скіндії
Дружина 9 дружин

Махаджі Скіндія (*महादजी शिंदे, 1730 —12 лютого 1794) — магараджа Гваліора, впливовий військовий та політичний діяч Індії 2-ї половини XVIII ст.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду Скіндіїв. Був позашлюбним сином Раноджі Скіндія, раджи Удджайна, та раджпутки Чіма Баї. Здобув гарну освіту (знався на мистецтві, володів перською мовою та санскритом), особливо у військовій справі. У 1742 році вперше брав участь у військових діях. Цього року відзначився у війні проти Назіра Джанга, нізама Хайдарабада, звитяжив у ході рішучої битви при Белурі.

З 1745 року очолює самостійний військовий загін, на чолі якого активно воює у військах пешв (Баджі Рао I та Баладжі Баджі Рао). Сприяв підкоренню маратхами Гуджарата, Малви, Раджастхана, північної Індії. Звитяжно ибвся при Чандраваті Ґанджі та Фатіхабаді у 1746 році, Марварі та Баді Садрі у 1747 році, Хімат Нагарі у 1748 році. У 1753–1754 році сприяв поваленню падишаха Ахмад-шаха Бахадура. У 1755 році захоплює місто Матхура, а у 1758 році — Гваліор. який робить своєю політичною та військовою базою.

У 1760–1761 роках активно боровся проти вторгнення афганців. Хоробро бився при Паніпаті, де зазнав поранення у ногу. Після цього постійно кульгав. У цій битві загинули його старші брати та небіж. З цього моменту Махаджі очолив рід Скіндія. У 1760-х роках провів військову реформу: було створено професійну армію на чолі із графом Бенуа де Буанєм.

У 1770 році Махаджі Скіндія вирішив відновити владу маратхів на півночі Індостану. Спочатку він у битві при Нармаді переміг державу джатів. У 1771 році захопив Делі, а у 1772 році відновив на троні падишаха Шах Алама II, який опинився у цілковитій залежності від Махаджі. Слід за цим підкорив східний Пенджаб та область Сатледж. У 1777 році надав допомогу Нані Фарнавісу (очільнику адміністрації пешви Мадхав Рао II) проти вторгнення військ Колхапура.

Тоді ж очолив війська у Першій англо-маратхській війні. Разом з магараджою Тукоджі Рао Холкаром оточив британців при Вадгаоні, де змусив укласти мир з маратхами. Згідно нього Британська ост-Індська компанія поступалася усіма володіннями, яка придбала з 1773 року. Втім керівництво Компанії не затвердило цю угоду. Під час подальшим бойових дій Махаджі скіндія розбив війська прихильника британців Раґханатха Рао. Втім протягом 1780–1781 років Махаджі втратив Гваліор й зазнав невдачі у битві при Сіпрі (1781 рік).

Внаслідок цих подій було укладено Салбейський договір, згідно одного з пунктів махаджі Скіндія отримав незалежність від пешви та титул магараджі. Під час мирку з британцями Скіндія вирішив відновити владу маратхів на Раджастханом та Малвою. У 1782 році підкорив князівства Бхопал, Датія, Чандері, наступного року відпоював Гваліор. У 1784 році підтвердив свій вплив на могольського падишаха, отримавши посади вакіль-аль-мутлака (регента) та амір-уль-умара (головного військовика). Втім зазнав поразки при Лалсоті у 1787 році.

У 1788 році відновив падишаха Шах Алама II на троні, розбивши афганців на чолі з Гулям Кадиром. У 1790 році здолав та підкорив своїй влади раджпутів Марвара та Джайпура. У 1791 році розбив військо Асаф Джаха III, нізама Хайдарабада, відновивши владу маратхів у Декані. У 1792 році уклав військовий союз з Тіпу Султаном, володарем Майсуру. У 1793 році у боротьбі за вплив серед маратхів у битві при Лакхаїрі перемогає Тукоджі Рао Холкара, стає заступником пешви. Веде перемовини з Наною Фарнавісем щодо компенсацій за утримання армії, яка відновила владу маратхів у північній Індії. Проте незабаром помирає 12 лютого 1794 року, запровівши владу онукові свого брата Даулат Рао Скіндії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Markovits, Claude (ed.) (2004). A History of Modern India: 1480–1950. Anthem Press, London.