Махачкала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Махачкала
Coat of Arms of Makhachkala.png
Герб міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Дагестан
Основні дані
Час заснування: 1844
Статус міста з 1857 року
Населення 574 277 тис. (2012)
Телефонний код +7-8722
Географічні координати: 42°59′ пн. ш. 47°29′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 47.483° сх. д. / 42.983; 47.483Координати: 42°59′ пн. ш. 47°29′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 47.483° сх. д. / 42.983; 47.483
Влада
Голова адміністрації Саїд Аміров
Карта
Махачкала (Росія)
Махачкала
Махачкала

Махачкала (Дагестан)
Махачкала
Махачкала

Махачкала́ (ав. МахIачхъала, лезгин. Магьачкъеле, таб. Мягьячгъала, дарг. ГIянжи-Къала, МяхIячкъала, кум. Магьачкъала, лакськ. МахІачкъала, Анжи, азерб. Mahaçqala) — місто в Росії, столиця Дагестану. Розташована на вузькій смузі рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Таркі-Тау та морем. Населення міста — 574 277 тис. мешканців, агломерації — 700 467 тис. (2012).

Географія[ред.ред. код]

Махачкала розташована поблизу передгір'їв Великого Кавказу, на вузькій смузі низинної рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Тарки-Тау та морем, яка в минулому називалася «Дагестанським коридором». Також на території міста є озера Вузівське, Ак-Гель, Грязьове, річки Шурінка, Крива Балка, Юзбашев, Сулак, Терек.

Клімат міста помірний континентальний[1]. Середньорічна температура повітря +12,4 градусів. Літо спекотне, середня температура літніх місяців 23,6 градусів, денна максимальна температура до +36-38 градусів. Зима дуже м'яка. Середня температура 1,7 градусів, а вночі опускається нижче нуля. Опадів випадає 410 — 450 мм на рік, відносна вологість за рік близько 70 % (взимку до 80 %), а в липні та серпні близько 50 %. У літні місяці буває максимальне число ясних днів. Тривалість літнього періоду (з температурою вище +15 градусів) становить 150 днів, початок припадає на 11 травня, останній літній день 7 жовтня. Вітри переважають південно-східні та північно-західні.

Клімат Махачкалы
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум, °C 19,0 20,9 28,8 27,4 35,1 36,1 38,7 38,7 35,0 28,9 23,1 20,1
Середній максимум, °C 4,2 4,2 7,8 14,3 20,2 25,9 28,9 28,7 23,8 17,4 10,7 5,7
Середній мінімум, °C −1,4 −1,5 1,9 7,1 12,6 17,7 20,7 20,5 16,5 10,6 4,5 0,0
Абсолютний мінімум, °C −25,1 −26,9 −13,5 −5,1 0,0 5,8 9,7 8,0 0,7 −6,6 −19,7 −26,5
Норма опадів, мм 32 27 22 17 32 22 21 28 46 45 41 32
Температура води, °C 3,3 2,3 4,3 9,5 15,0 20,2 23,4 24,4 21,5 16,1 10,3 5,3
Джерело: Погода и климат ЕСИМО

Історія[ред.ред. код]

Значну роль в історії боротьби за володіння цим коридором відіграв Таркі-аул, розташований на території сучасної Махачкали. Таркі був відомий уже з 15 століття як торговий центр, через який проходив караванний шлях на місто Дербент - одне з найстаріших міст світу. Існує думка, що на місці сучасної Махачкали із 7 століття знаходилась столиця Хазарського каганату - місто Семендер.

Місто було засновано у 1844 році, відоме спершу під назвою Анджи-Кала (мучна фортеця), y 1857 році було перейменовано в Порт-Петровськ, що пов'язано з легендою, яка розповідає, що в часи Перського походу 1722 року у цьому місці був табір військ російського царя Петра І.

В 1921 із входженням до складу СРСР місто було проголошено столицею новоствореної Дагестанської автономної республіки і знову перейменовано, цього разу на честь дагестанського революціонера Махача Дахадаєва (Назва утворена внаслідок злиття слів «Махач» та «калу»). У середині 30-х років до міста було приєднано селище міського типу Петровськ-Кавказький (нині мкр. Махачкала-1). У радянський час столиця Дагестану прискорено розвивалася, з 1930-х по 1980-і роки чисельність населення зросла більш ніж у 10 разів, були створені основна соціальна інфраструктура, сучасна система освіти та базові галузі промисловості. В 1891-1938 роках на центральній площі Махачкали діяв православний собор Олександра Невського, однак 1953 року він був знищений радянською владою, а на його місці зведено урядові будівлі, які нині є резиденцією президента та уряду республіки. В кінці 1990-х років місто приваблювало радиканльні мусульманські організації, в 1998 Державна рада впродовж доби була захоплена головою Спілки мусульман Росії Надиршахом Хачілаєвим та його прихильниками.

Населення[ред.ред. код]

Махачкала — найбільш населене місто в Північно-Кавказькому федеральному окрузі, одне з небагатьох зростаючих та найдинамічніших з найбільших російських міст, багато з яких в пострадянський час мали негативну динаміку зміни чисельності населення.

За даними перепису населення 2002:[2]

чисельність,
міський округ,
2002 рік,
чол.
частка,
%
чисельність,
підпорядковані нп
2002 рік,
чол.
Частка,
%
чисельність,
власне місто
2002 год,
чол.
частка,
%
аварці 146321 26,84 % 23556 28,43 % 122765 26,55 %
кумики 96617 17,72 % 32492 39,22 % 64124 13,87 %
даргинці 75891 13,92 % 12398 14,97 % 63493 13,73 %
лакці 70987 13,02 % 3664 4,42 % 67323 14,56 %
лезгини 65633 12,04 % 2823 3,41 % 62810 13,58 %
росіяни 43644 8,00 % 1519 1,83 % 42125 9,11 %
табасарани 11124 2,04 % 839 1,01 % 10285 2,22 %
азербайджанці 6750 1,24 % 275 0,33 % 6475 1,40 %
рутульці 5974 1,10 % 379 0,46 % 5595 1,21 %
ногаї 5148 0,94 % 3698 4,46 % 1450 0,31 %
агули 3657 0,67 % 496 0,60 % 3161 0,68 %
татари 2488 0,46 %
цахури 2098 0,38 % 387 0,47 % 1711 0,37 %
чеченці 1343 0,25 % 56 0,07 % 1287 0,28 %
євреї 430 0,08 % 5 0,01 % 425 0,09 %
тати (тати-мусульмани) 417 0,08 % 1 0,00 % 416 0,09 %
гірські євреї 61 0,01 % 0 0,00 % 61 0,01 %
інші 6676 1,22 % 258 0,31 % 8906 1,93 %
всього 545258 100,00 % 82846 100,00 % 462412 100,00 %

Динаміка національного складу Махачкали за даними переписів населення:[3]

1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010
аварці 1,9% 2,4% 5,8% 11,9% 16,3% 19,1% 26,5% 26,2%
кумики 7,6% 9,3% 12,2% 14,2% 14,1% 14,3% 13,9% 15,1%
даргінці 1,0% 2,6% 5,3% 7,5% 9,4% 11,1% 13,7% 15,5%
лезгини 2,8% 1,7% 3,0% 5,1% 7,6% 9,6% 13,6% 14,8%
лакці 1,9% 5,1% 9,0% 10,8% 11,5% 14,6% 14,0%
росіяни 50,3% 60,5% 51,6% 38,2% 29,1% 21,5% 9,1% 6,3%
табасарани 0,1% 0,2% 0,5% 1,0% 1,6% 2,2% 2,3%
рутульці 0,1% 0,1% 0,4% 0,7% 1,2% 1,4%
агули 0,1% 0,1% 0,2% 0,4% 0,7% 1,0%
азербайджанці 1,5% 1,7% 1,6% 1,7% 1,7% 1,4% 1,0%
ногайці 0,1% 0,1% 0,1% 0,2% 0,3% 0,3% 0,3% 0,2%
цахури 0,1% 0,1% 0,1% 0,5% 0,4% 0,5%
татари 0,4%
вірмени 0,4%
чеченці 0,5% 0,3% 0,3% 0,4% 0,3% 0,2%
населення 32 000 86 836 119 334 185 863 246 590 314 767 462 412 572 076


Освіта і культура[ред.ред. код]

Вищі навчальні заклади[ред.ред. код]

  • Дагестанський державний університет
  • Дагестанський державний технічний університет
  • Дагестанська державна сільськогосподарська академія
  • Дагестанський державний педагогічний університет
  • Дагестанський державний інститут народного господарства
  • Дагестанська державна медична академія
  • Дагестанський інститут прикладного мистецтва та дизайну
  • Інститут теології та міжнародних відносин
  • Гуманітарний інститут «Інса»
  • Дагестанська філія Московського державного інституту радіотехніки, електроніки та автоматики (технічного університету)
  • Дагестанська філія Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена
  • Інститут (філія) Московського державного відкритого університету
  • Інститут (філія) Московської державної юридичної академії
  • Інститут управління та бізнесу
  • Кавказький інститут НОУ
  • Махачкалінський філія Московського автомобільно-дорожнього інституту
  • Махачкалінський філія Сучасної гуманітарної академії
  • Міжнародна академія сходу
  • Північно-Кавказький державний податковий інститут — філія Всеросійської державної податкової академії Мінфіну Росії
  • Північно-Кавказький (м. Махачкала) філія ДОЗ ВПО «Російська правова академія Міністерства юстиції РФ»
  • Філія Московського відкритого соціального університету — Дагестанський регіональний
  • Філія Російського державного університету туризму та сервісу
  • Філія Ростовського державного економічного університету РГЕУ
  • Філія Північно-Кавказької академії державної служби
  • Філія університету Російської академії освіти
  • Філія Південного федерального університету

Архітектура, пам'ятки[ред.ред. код]

  • Селище Тарки розташовано в 5,5 км від Махачкали, на горі Тарки-Тау розташоване селище Тарки, на місці якого, за переказами, в VII — X ст. існувало хозарське місто Семендер, що приблизно до 723 року було столицею Хазарського каганату, потім — аул Тарки з 3 мечетями, вище знаходилася фортеця Бурхлива (до 1821), на її місці зберігся спостережний пункт, укріплений кам'яною кладкою.
  • Центральна (Джума) мечеть «Юсуф-бей джамі» - одна з найбільших мечетей Європи, побудована за образом стамбульської «Блакитної мечеті». З кожним роком мечеть розширюється, при цьому зберігаючи геометричну співмірність та естетичну гармонійність ансамблю. Спочатку мечеть була розрахована на 6 — 7 тисяч осіб. За час експлуатації була розширена, і тепер в ній одночасно можуть перебувати 17 тисяч осіб. Названа на честь раптово померлого представника родини турецьких меценатів, на гроші яких була побудована ця мечеть.
  • Свято-Успенський кафедральний собор, заснований в 1906. В 2004 завершилося будівництво Олександро-Невського бокового вівтаря кафедрального собору та 12 жовтня 2004 Єпископ Бакинський та Прикаспійський Олександр звершив велике освячення приділу. До 100-річчя собору група місцевих художників, що складається з 7 осіб, під керівництвом заслуженого художника РФ, професора Мусаєва А. Б. заново розписала Свято-Успенський собор.

Державні театри[ред.ред. код]

Аварський Державний музично-драматичний театр
Парк «Махачкала» в Турецькому місті Ялова

Музеї та картинні галереї[ред.ред. код]

  • Дагестанський державний об'єднаний історичний та архітектурний музей ім. А. Тахо-Годи
  • Дагестанський музей образотворчих мистецтв ім. П. С. Гамзатова
  • Музей бойової слави
  • Музей історії театрів Дагестану
  • Музей-заповідник — етнографічний комплекс «Дагестанський аул»
  • Музей історії міста Махачкали
  • Музей історії рибної промисловості Дагестану
  • Виставковий зал Спілки художників Республіки Дагестан
  • Музей музичної культури Дагестану[4]

Персоналії[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]