Махмуд Джеляль Баяр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Махмуд Джеляль Баяр

Махмуд Джеляль Баяр (тур. Mahmut Celâl Bayar; * 16 травня 1883(18830516) 22 серпня 1986) — турецький політик і державний діяч, третій президент Туреччини.

Ранні роки[ред.ред. код]

Джеляль Баяр народився в 1883 році в селі Умурбей поруч з містом Гемлік (вілайєт Бурса), в сім'ї релігійного діяча і вчителя, що переїхав з міста Лом (Болгарія). Після закінчення школи, Баяр працював клерком спочатку в суді Гемліка, а потім у банку Ziraat Bankası і філії Deutsche Orientbank в Бурсі.

Політична кар'єра[ред.ред. код]

У 1908 році Баяр приєднався до групи «Комітет єдності і прогресу» (тур. «İttihad Terakki Cemiyeti»), політичної організації младотурків, і став її важливим членом, зайнявши посаду генерального секретаря недавно заснованого Ізмірського відділення партії. На цій посаді він сприяв створенню жіночої та залізничної шкіл.

У 1919 році Баяр був обраний до османський парламент депутатом від Сарухана (сьогоднішня Маніса). Через своєї незгоди із запропонованим султаном новим варіантом конституції, в 1920 році Баяр поїхав до Анкари, щоб приєднатися до Мустафи Кемаля та Турецького визвольного руху.

Баяр став активним членом Товариства захисту прав Анатолії і Румелії (тур. «Müdafaa-i Hukuk Cemiyeti»), політичної організації, що сформувалася після Першої світової війни. Він був обраний в нещодавно створені Великі національні збори Туреччини депутатом від Бурси. У тому ж році він почав роботу в якості заступника міністра економіки і 27 лютого 1921 був призначений міністром економіки. Баяр керував переговорної комісією під час повстання Черкеза Етхема. У 1922 році Баяр був членом турецької делегації на Лозаннській конференції в якості радника Ісмета Іненю. Після виборів 1923 він був обраний депутатом парламенту від Ізміру. 26 серпня 1924 Баяр заснував Діловий банк (тур. Türkiye İş Bankası) в Анкарі і пропрацював його генеральним директором до 1932 року.

25 жовтня 1937, після відходу у відставку Ісмета Іненю, Мустафа Кемаль Ататюрк призначив Баяра прем'єр-міністром 9-го уряду. Він займав цю посаду під час смерті Ататюрка і після того, як в 1938 році Іненю став президентом. Розбіжності з Іненю призвели до того, що 25 січня 1939 Баяр склав повноваження.

До 1945 року Джаляль Баяр був членом Народно-республіканської партії (тур. Cumhuriyet Halk Partisi), турецької соціал-демократичної республіканської націоналістичної партії. 7 січня 1946 він разом з Аднаном Мендересі, Фуатом Кепрюлю і Рефіком Коралтаном заснував Демократичну партію (тур. Demokrat Parti), соціально-консервативну партію, яка дотримувався ліберальних поглядів в економіці.

У перших вільних загальних виборах у турецькій історії, що пройшли 14 травня 1950, Демократична партія отримала більшість місць у парламенті (408 з 487). Парламент обрав Баяра, голову Демократичної партії, президентом Туреччини. У 1954 і 1957 роках він послідовно переобирався, пропрацювавши на посаді президента в цілому 10 років. Весь цей час посаду прем'єр-міністра займав Аднан Мендересі.

Державний переворот[ред.ред. код]

27 травня 1960 збройні сили під керівництвом Джемаля Гюрселя здійснили державний переворот. Джелаль Баяр, Аднан Мендерес і ряд інших державних і партійних діячів 10 червня того ж року постали перед військовим трибуналом, котрий проходив на невеликому острові Яссиада в Мармуровому морі.

Баяр і 15 інших членів партії були звинувачені у порушеннях конституції і 15 вересня 1961 засуджені до смертної кари Високим судом правосуддя. Правлячий військовий комітет підтвердив смертний вирок для Мендереса, Зорлу і Полаткана, проте вирок Баяра і ще 12 партійних діячів був замінений довічним тюремним ув'язненням. Баяр був відправлений у в'язницю в Кайсері але вже 7 листопада 1964 був звільнений за станом здоров'я.

У 1966 році Баяр був реабілітований. У 1974 році він був повністю відновлений у політичних правах, але він відхилив запрошення стати довічним членом Сенату, мотивуючи це тим, що людина може представляти народ тільки в разі обрання.

Джаляль Баяр помер 22 серпня 1986 року в Стамбулі у віці 103 років. Мав трьох дітей.

У 1958 році Вільний університет Берліна (нім. Freie Universität Berlin) присудив йому почесний докторський ступінь. Заснований у 1992 році університет у Манісі носить його ім'я.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Входить до числа 12 глав держав і урядів прожили понад 100 років.
  • Джаляль Баяр довгий час був рекордсменом серед політиків як довгожитель, у яких достовірно відомі роки життя.
  • Він помер, коли йому було 103 роки і більше 3 місяців.
  • Джаляль Баяр пережив на 2 роки колишнього рекордсмена, норвезького політика Крістофера Хорнсруда. Цю позицію він втратив в кінці 2008 року, рекордсменом серед політиків-довгожителів став камбоджійський політик Чау Сен Коксал Чхум.

Посилання[ред.ред. код]