Махмуд Мохаммед Таха

|box_width=

Махмуд Мохаммед Таха
араб. محمود محمد طه‎
Східна філософія
Народження	1909(1909) Rufa'ad, Ель-Гезіра, Судан
Смерть	18 січня 1985(1985-01-18) Хартум, Судан страта
Громадянство (підданство)	Судан
Знання мов	арабська
Ім'я при народженні	Махмуд Мохаммед Таха
Діяльність	богослов, політик, архітектор, письменник, інженер
Школа / Традиція	ісламська теологія визволення • ісламський соціалізм
Основні інтереси	визволення жінок • соціяльна справедливість
Зазнав впливу	суфійський іслам
Історичний період	Філософія XX століття
Партія	Republican Brotherhoodd
Конфесія	іслам

Махмуд Мохаммед Таха (араб. محمود محمد طه‎; 1909, Руфаа, Анґло-Єгипетський Судан — 18 січня 1985, Хартум, Демократична Республіка Судан) — суданський релігійний мислитель і громадський діяч, засновник руху Братів-республіканців.

Життєпис

Таха народився у небагатій, багатодітній родині. 1936 року закінчив коледж у Хартумі, де вчився на інженера. Після кількох років роботи на суданській залізниці відкрив власну інженерну фірму. Одночасно брав участь у суданському національно-визвольному русі. 1945 року Таха став одним із засновників Республіканської партії, що виступала за незалежність Судану та побудову суспільства на засадах модернізованого ісламу. Неодноразово заарештовувався колоніяльною адміністрацією і провів кілька років у в'язниці. На початку 1950-х сформував своє особливе розуміння ісламу та перетворив Республіканську партію з політичної орґанізації на просвітницько-пропаґандистський рух Братів-республіканців.

Попри свою назву рух виходив з принципу рівноправ'я статей і включав багато жінок — як рядових членів, так і керівників. Сам Таха відійшов від безпосередньої участі у політиці, присвятивши себе публічним лєкціям, виступам у пресі та написанню книг. Всі режими, що встановлювалися у Судані у 1950-60-ті, рано чи пізно забороняли його публічні виступи та книжки, бо Таха не вписувався в ідеологічні шаблони — він виступав проти примітивного тлумачення ісламу як у Братів-мусульман, проти арабського націоналізму як у Джафара Німейри, за мирне співістнування з Ізраїлем. 1983 року Таха засудив введення у Судані законів шаріяту, за що був заарештований, звинувачений у віровідступництві та засуджений на смерть через повішання.

Ідейна спадщина

Таха розробив своєрідний варіант політичного іслам, що протистояв консервативному ісламізму, поширеному як тоді, так і сьогодні у багатьох арабських країнах. Він виступав за реформування суданського суспільства та нову конституцію, що вона мала б примирити особисте прагнення людини до абсолютної свободи з потребою у справжній соціяльній справедливості. За Тахою, Судан мав бути президентською, федеративною, демократичною і соціялістичною республікою. Цього політичного ідеалу найкраще можна досягти не через марксизм або лібералізм, а через іслам у його первозданній формі, незаплямованій компромісами з консервативними елєментами. Цей справжній іслам, за Тахою, заперечує дискримінацію жінок і людей иншої віри, стверджує рівність і свободу всіх людей.

Переосмислюючи іслам, Таха ввів розрізнення між періодом, коли спочатку пророк Мухаммед проповідував у Мецці, та періодом його наступного проповідування у Медині. У Мецці порок виступає неозброєний, він у меншості; його послідовники частіше є вихідцями з немаєтних кляс, аніж багатіями; проти нього об'єднуються всі правлячі кляси. Тому проповідь цього періоду адресована всьому людству та просякнута духом свободи. У посланні Мухаммед робить наголос на моральних цінностях і готовий благословити всяке суспільне перетворення, якщо воно здійснюється на користь знедолених. За Тахою, ця проповідь закликає до скасування рабства та всіх форм суспільного пригноблення, зокрема тих форм, що їх жертвами є жінки.

У Медині же Мухаммед проповідує в иншому середовищі: він укладає союз з панівними клясами, що приймають іслам, і править зі згоди панівних кляс. Як наслідок, його проповідь втрачає соціальний зміст і обмежується питаннями віри. Також проповідь мирного навернення невірних і мирного переконання у правоті ісламу замінюється проповіддю обов'язкових правил, покликаних жорстко реґляментувати життя, та неминучої кари за їх порушення.

За Тахою, істинне послання ісламу — це послання меккського періоду. Працювати над його практичним втіленням у життя сьогодні означає підтримувати боротьбу пригноблених — робітничої кляси та жінок.

Твори

• Це мій шлях (1952)
• Іслам (1960)
• Значення молитви (1966)
• Друге послання ісламу (1967)
• Близькосхідна проблема (1967)
• Питання, що стоять перед арабським світом (1967)
• Коран, Мустафа Махмуд і сучасне розуміння (1970)

Література

• Р. Тиса. Таха Махмуд Мохаммед // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 628.
• O'Sullivan, D., The Death Sentence for Mahmoud Muhammad Taha: Misuse of the Sudanese Legal System and Islamic Shari'a Law?, The International Journal of Human Rights, Vol. 5, No. 3 (Autumn 2001), pp. 45-70.
• Packer, G., The Moderate Martyr: A Radically Peaceful Vision of Islam, The New Yorker, September 11, 2006.
• Thomas, E., Islam's Perfect Stranger: The Life of Mahmud Muhammad Taha, Muslim Reformer of Sudan. London: Tauris Academic Studies, 2010. 288 p.
• Schmidinger, Th., Die zweite Botschaft des Islam. Eine Menschenrechts- und Sozialismuskonzeption aus dem Sudan, Context XXI, Nr.7-8, 2000.

Посилання

• Роман Тиса. Теолоґія визволення: християнський та ісламський варіянти [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Вперед. — 8.10.2018