Юліуш Махульський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліуш Махульський
Juliusz Machulski
Зображення
Зображення
Дата народження 10 березня 1955(1955-03-10) (69 років)
Місце народження м. Ольштин, Польща
Громадянство Польща Польща
Alma mater Кіношкола в Лодзі і Варшавський університет
Професія кінорежисер, актор, продюсер
Кар'єра 1976 — наш час
Членство Polish Film Academyd, Асоціація польських кінематографістів і Європейська кіноакадемія
Нагороди
Silver Medal for Merit to Culture – Gloria Artis‎ офіцерський хрест ордена Відродження Польщі
IMDb ID 0532702
CMNS: Юліуш Махульський у Вікісховищі

Юліуш Ян Маху́льський (пол. Juliusz Machulski; нар. 10 березня 1955, Ольштин) — видатний польський комедійний режисер та сценарист, продюсер, актор. Син польського актора Яна Махульського.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1973 році майбутній кінорежисер закінчив VII Загальноосвітній ліцей ім. Юліуша Словацького у Варшаві. Потім навчався на філологічному факультеті в Варшавському університеті. Після переїзду в Лодзь у 1975, відвідував заняття на режисерському відділі у Державній вищій акторській школі (захистив диплом у 1980).

На початку своєї кінокар'єри Юліуш Махульський знімався як актор. Вже 1978 року зняв документальний фільм «Зроби сам» та телефільм «Прямий зв'язок». Його першим широкоекранним фільмом був Ва-банк (1981), кримінальна комедія про Польщу 1930-х років. Фільм виявився напрочуд вдалим та вважається найкращим режисерським дебютом 80-х. Далі була фантастична комедія Сексмісія, знята в 1984-му, яка зробила Махульського чи не найпопулярнішим польським режисером у Радянському Союзі. Цей фільм, а також культова сатирична кінокомедія Кінгсайз, мають важливе соцальне значення, торкаються гострих суспільних проблем тоталітарного суспільства. Також увагою глядачів користувалися й фільми випущені пізніше: «Дежа вю», «VIP», «Ескадрон», «Ґьорл Ґайд». Потрібно відзначити культовий фільм Кілер, поставлений у 1997-му. Комедія про звичайного таксиста, який помилково був прийнятий поліцією за відомого кілера одразу ж стала хітом польського кінопрокату.

З 1988 року є художнім керівником творчого об'єднання «Зебра». 10 грудня 1998 року була відкрита його власна зірка на Алеї Зірок у Лодзі.

Колишньою дружиною Юліуша Махульського є польська акторка російського походження Ліза (Єлизавета) Махульська. Тепер одружений з костюмологом Євою Махульською.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1981: Ва-банк/ Vabank, режисер та сценарист
  • 1984: Ва-банк 2/ Vabank II czyli riposta, режисер та сценарист
  • 1984: Сексмісія (у радянському прокаті Нові Амазонки)/ Seksmisja, режисер та сценарист
  • 1987: Кінгсайз/ Kingsajz, режисер та сценарист, актор
  • 1988: Дежа вю/ Deja vu, режисер та сценарист
  • 1991: VIP , режисер, сценарист та продюсер
  • 1992: Ескадрон/ Szwadron, режисер, сценарист та продюсер
  • 1995: Girl Guide, режисер та сценарист
  • 1995: Матері, дружини та коханки/ Matki, żony i kochanki (телесеріал), режисер та сценарист
  • 1997: Кілер/ Kiler, режисер та продюсер
  • 1999: Кілер-2/ Kiler-ów 2-óch, режисер, сценарист та продюсер
  • 2000: Гроші-це не все/ Pieniądze to nie wszystko, режисер та продюсер
  • 2002: Суперпродукція/ Superprodukcja, режисер, сценарист та продюсер
  • 2003: Погода на завтра/ Pogoda na jutro, продюсер
  • 2004: Вінчі / Vinci, режисер, сценарист та продюсер
  • 2008: Скільки важить кінь троянський?/ Ile waży koń trojański?, режисер, сценарист та продюсер
  • 2010: «Колисанка»/ Kołysanka, режисер

Продюсер[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1981 — «найкращий режисерський дебют» на Фестивалі польських художніх фільмів у Гдині (за Ва-банк)
  • 1984 — головний приз на тому ж фестивалі (за Сексмісію)
  • 1984 — Золота Качка (головна нагорода польського видання «Film») за Сексмісію
  • 1995 — Золотий Лев (Велика нагорода журі фестивалю у Гдині) за Ґьорл Ґайд
  • 1998 — Золота Качка за Кілера
  • 2004 — Золотий Лев за Вінчі

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]