Мацей Стрийковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мацей Стрийковський
Maciej Stryjkowski.JPG
Народився 20/21 березня 1547
Стрикув
Помер між 1586 та 1593
Відомий історик, поет
POL COA Korzbok.svg

Мацей (Матвій) Стрийко́вський (пол. Maciej Stryjkowski);*  20/21 березня 1547, Стрийков, Польща — † між 1586 та 1593 — польський історик, поет, дипломат, священик.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Вся інформація про життя Стрийковського до 1579 року походить з його творів, передусім долученої до Хроніки його віршованої автобіографії під назвою "Maciej Strykowski Osostevicius sam o sobie...".

Весною 1553 року він розпочав навчання в парафіяльній школі в Бжезінах. В 1561 році він закінчив науку і протягом короткого часу перебував, згідно з його власними словами, "серед багатьох знаних людей". Можливо що саме у цей час він готував переклад Хроніки Яна Длугоша, що було перервано вступом на військову службу.

Вірогідно весною 1563 року він виїхав до Литви. В наступному десятилітті він брав участь у війнах з Москвою. 29-30 вересня 1568 року під командуванням Вітебського воєводи Станіслава Паца він брав участь в обороні Вітебська від московських військ Шереметьєва, Бутурліна і Собора, яких підтримували Ногайські татари.

Близько 1570 року розпочав роботу над історією Великого князівства Литовського, а від 1572 року над своєю Хронікою.

в 1573 році склав "солдатську баладу" O wolności ślachty polskiej jakiej nie masz pod słońcem świata. Під час свого перебування на пограниччі з Московією написав віршований твір "o zdrowej poradzie" та розвідку "o tiraństwie dzisiejszego wielkiego kniazia moskiewskiego"; ці дві праці відомі лише зі згадок самого автора.

В цьому ж періоді, ймовірно, було написано також Wiersz o porażeniu 30 000 Moskwy z kniaziem Piotrem Szojskim wojewodą połockim w polu Iwanskim nad Ullą rzeką [...] roku od zbawiennego narodzenia Chrystusa lata 1564.

В період військової служби Стрийковський займався зібранням історичних відомостей та накопиченням книг і рукописів. Протягом 8 років він готував латиномовний твір "de Sarmatia Europaea", який ймовірно початково мав назву "Commentarius de rebus Litwaniensibus". Доки він зібрався опублікувати свій твір, зібрані ним матеріали використав Алессандро Гваньїні у виданій під власним прізвищем книжці "Sarmatiae Europeae descriptio" (Cracoviae 1578). Стрийковський в своїх пізніших працях скаржився на крадіжку свого твору, він навіть вистарався у короля Стефана Баторія привілею, який визнавав за ним право друку і продажу між іншим і книгу Гваньїні. Однак твір останнього важко вважати плагіатом, найімовірніше він використав зібрані Стрийковським матеріали, але упорядкував їх і збагатив інформацією з інших джерел самостійно.

В кінці 1573 року або на початку 1574 Стрийковский залишає Вітабськ. Можливо тоді він перебував у Любліні, де написав віршований памфлет "przeciw nowochrzceńcom" (втрачений). Найпізніше в лютому 1574 року прибув до Кракова. Він був свідком коронації Генріха Валуа яку зобразив у частково віршованому творі Przesławnego wjazdu do Krakowa i pamięci godnej koronacyjej Henryka Walajusa [...] opisanie (Kr. 1574).

Видав також присвячений Яну Ходкевичу віршований твір на морально-історичну тематику під назвою Goniec cnoty do prawych szlachciców (Kr. 1574), до якого долучив історію Польщі (O królach polskich i wywodzie sławnego narodu Sarmackiego) та перший друкований виклад історії Литви від міфічних до сучасних часів (Matysa Strykowskiego wywód krótki a dostateczny sławnego narodu litewskiego).

Планував також здійснити переклад на польську мову твір Мартіна Кромера, однак через виїзд до Туреччини відмовився від цього задуму. 29 вересня 1574 року з підчашим галицьким Анджеєм Тарановскім відбув з посольством до Стамбулу, формально як помічник, але ймовірно для здійснення розвідки.

Стрийковський займався малюванням, а також міг складати мапи і плани; ці здібності він використовував в розвідувальній діяльності. Він знав латинську, німецьку, руську і литовську мови, трохи вивчав італійську мову.

Хроніка[ред.ред. код]

В 1582 році в Королевці під заголовком Która przedtym nigdy swiatła nie widziała. Kronika polska litewska żmodzka i wszystkiej Rusi Kijowskiej, Moskiewskiej, Siewierskiej, Wolhinskiej, Podolskiej, Podgorskiej, Podlaskiej etc. i rozmaite przypadki wojenne i domowe, Pruskich, Mazowieckich, Pomorskich, i inszych krain Królestwu Polskiemu i Wielkiemu Xięstwu Litewskiemu przyległych..., присвячена королю Стефану Баторію, захищена королівським привілеєм з виключним правом друку протягом 10 років, складена з 25 книг, поділених на розділи, була надрукована Хроніка Стрийковського.

Повторно Хроніка була передрукована лише в 1766 році Францишком Богомольцем, а черговий раз в 1843 році Юзефом Крашевським.

Значно більшою популярність ніж у Польщі Хроніка користувалась на землях сучасної України та Росії. ЇЇ впливи помітні від початку XVII століття в Густинському літописі, "Хронографі" другої редакції 1617 року, Хроніці з літописців стародавніх Софоновича, Скіфській історії Лизлова, Літописці Волині і України, Літописі Грабянки. Серед авторів друкованих праць користувались Хронікою, зокрема, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Сильвестр Косів, Симеон Полоцький. Перший переклад Хроніки на руську мову вірогідно був здійснений вже в кінці XVI століття. В 60-х роках XVII століття зацікавленість Хронікою появилась також в Московії. В 1668-1688 роках Хроніка чотири рази перекладалась на російську мову.

Хроніка написана переважно прозою, але також містить і великі віршовані частини. Вона була першою друкованою історією Східної Європи і охоплює історію Русі та сусідніх з нею країн "від створення світу" до 1580 року, була написана на підставі Старого заповіту, праць стародавніх авторів та істориків польських (Macieja z Miechowa, Kromera, Marcina Bielskiego i in.), а також численних рукописних хронік як німецьких так і руських.

Праці[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
  • Стрийковський Матвій // Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 3. — К., 1968. — С. 403.
  • Стрийковський Мацей // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 11. — Книга 1. — Київ, 1984. — С. 22.
  • Стрийковський Мацей // Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. Т. 3. — 2-ге вид. — Київ, 1987. — С. 317.
  • Возняк М.С. М.Стрийковський про турецьку неволю в творі 1575 р. – ЗНТШ, 1928 р., т. 149, с. 197 – 210.
  • Возняк М.С. Мартин Пашковський про козацькі сутички з татарами і долю ясиру. – ЗНТШ, 1927 р., т. 147, с. 141 – 161.
  • Івасів Р.Г. «Хроніка польська, литовська, жемайтська і всієї Русі» Матвія Стрийковського – цінне джерело з історії України. – УАГ, 1988 р., с. 74 – 75.
  • Толочко О. Український переклад "Хроніки..." Мацея Стрийковського з колекції О. Лазаревського та історіографічні пам'ятки XVII століття (Український хронограф і "Синопсис") / Записки Наукового товариства ім. Шевченка, Том 231 (CCXXXI), с. 158-181 pdf-версія
  • Рогов А.И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения (Стрыйковский и его Хроника). - М., 1966
  • Ульяновський В.І., Яковенко Н.М. Київський літопис першої чверті XVII ст. // УІЖ.— 1989.— № 2.— С. 107—109;
  • Ульяновський. В.І., Яковенко Н.М. Український переклад хроніки Стрийковського кінця XVI — початку XVII століття // Рукописна та книжкова спадщина України.— К, 1993— Вип. 1.— С. 5—12.
  • Шабульдо Ф.М. Мацей Стрыйковский как историк Синеводской битвы. – «Kulturu sankirtos», Vilnius, 2000, p.
  • Bardach J., Kronika Macieja Stryjkowskiego i jej rozpowszechnienie w Rosji, "Przegl. Hist." 1967 nr 2 s. 326-35;
  • Borek P., Ruś w Kronice Macieja Stryjkowskiego, "Szlakami dawnej Ukrainy", Kr. 2002;
  • Budka W., Do życiorysu Macieja Stryjkowskiego. Sprostowania i uzupełnienia, "Ruch Liter." T.10: 1969 s. 31-7;
  • Goleman W., Wielkie Księstwo Litewskie i jego mieszkańcy w oczach Macieja Stryjkowskiego, "Uniwersalizm i regionalizm w kronikarstwie Europy środkowo-wschodniej. Średniowiecze-początek czasów nowożytnych", Red. U. Borkowska, L. 1996 s. 71-82;
  • Gołębiowski Ł., O dziejopisach polskich i ich duchu, zaletach i wadach, "Pam. Umiejętności, Sztuk i Nauk" 1826 nr 3, s.44-8;
  • Kołodziejczyk A. Uwagi o przynależności terytorialnej Podlasia w «Opisie Polski» Marcina Kromera i «Kronice polskiej, litewskiej, żmudzkiej i wszystkiej Rusi» Macieja Stryjkowskiego. – «Mazowsze i jego sąsiedzi w 14 – 16 w.», Olsztyn, 1997, s. 67 – 73.zowsze i jego sąsiedzi w 14 – 16 w.», Olsztyn, 1997, s. 67 – 73.
  • Krawczyk A., Inwentarz bibliograficzny w Kronice Macieja Stryjkowskiego, "Wspólnota pamięci. Studia z dziejów kultury ziem wschodnich Rzeczypospolitej", Red. J. Gwioździk, J. Malicki, Kat. 2006 s. 111-126;
  • Radziszewska J., Maciej Stryjkowski historyk-poeta z epoki Odrodzenia, Kat. 1978;
  • Stryjkowski i jego kronika. – Przyjaciól ludu (Leszno), 1846, t. 13, №№ 2, 3, 5.

Посилання[ред.ред. код]