Мацуката Масайоші
| Мацуката Масайоші | |
 Мацуката Масайоші в похилому віці |
|
| Період | Едо • Мейджі |
| Народився | 23 березня 1835 (Каґошіма, Сацума-хан) |
| Помер | 2 липня 1924 (Токіо) (89) |
| Дитяче ім'я | Кіндзіро́[1] |
| Доросле ім'я | Сьо́саку[2] Саннодзьо́[3] Ітіро́[4] Суке́дзаемон[5] |
| Сьоґунат | сьоґунат Едо |
| Хан | Сацума-хан |
| Ранги | 1-й молодший |
| Титули | герцог, ґенро |
| Посади | прем'єр-міністр Японії (1891—1892, 1896—1898) міністр внутрішніх справ (1880—1881, 1892) міністр печатки (1917—1922) міністр фінансів (1881—1892, 1896—1900) |
Мацуката Масайоші (яп. 松方正義, まつかたまさよし; 23 березня 1835 — 2 липня 1924) — японський політик і державний діяч, фінансист. 4-й і 6-й прем'єр-міністр Японії (6 травня 1891 — 8 серпня 1892, 18 вересня 1896 — 12 січня 1898). 1-й, 3-й, 5-й, 8-й міністр фінансів (1881—1892, 1896, 1896—1898, 1898—1900), 8-й міністр внутрішніх справ (1880—1881, 1892), міністр печатки (1917—1922). Організатор валютної реформи, засновник Національного банку та золотого стандарту Японії. Герцог, ґенро. Кавалер британського Ордену святого Михайла і святого Георгія. Псевдонім — Кайто[6].
Зміст |
Біографія [ред.]
Мацуката Масайоші народився 23 березня 1835 року в містечку Каґошіма південнояпонського автономного уділу Сацума-хан, в самурайській родині. Протягом 1852—1859 років він займав посаду писаря сацумської поліції[7]. 1860 року Мацайосі одружився із Кавакамі Масако[8], а 1862 року вирушив разом із володарем Шімадзу Тадайосі до Кіото та Едо[9].
1866 року Масайоші призначили завідувачем сацумського флоту[10]. Йому вдалося модернізувати і підвищити його боєздатність, закупивши новітню зброю і кораблі у Великої Британії. Масайоші також сприяв налагодженню контактів із антисьогунатівською опозицією в Японії і допомагав укладанню таємного союзу між Сацумою і Тьосю[9].
Після реставрації Мейджі 1868, Масайоші увійшов до складу новоствореного Імператорського уряду і керував воєнними діями урядових військ на Кюсю. Він займав посади голови штабу Імператорських військ Кюсю[11], головного судді Наґасакі[12] та голови префектури Хіта. 1871 року Масайоші призначили тимчасовим старшим заступником голови Міністерства фінансів і тимчасовим головою Податкової адміністрації. Згодом він очолював відділи сприяння промисловості та сільського господарства Міністерства внутрішніх справ[9].
1880 року Масайоші посів крісло голови Міністерства внутрішніх справ, а 1881 року паралельно зайняв посаду міністра фінансів. На чолі фінансового відомства він здійснив ряд реформ, спрямованих на упорядкування валютної системи та збільшення обороноздатності країни. Ці реформи отримали назву «дефляція Мацукати»[13]. Міністру вдалося покінчити з інфляцією, але його курс спричинив падіння цін, розорення селян і встановлення поміщицького землеволодіння[9].
1885 року Масайоші увійшов до складу першого кабінету Іто Хіробумі, в якому знову очолив Міністерство фінансів. Він монопольно утримував міністерський портфель до 1900 року, за винятком 5-річного урядування Окуми Сіґенобу. З 1888 року Масайоші паралельно посідав крісло міністра внутрішніх справ, а 1890 року був призначений депутатом Палати перів японського Парламенту[9].
Масайоші керував Японією на посаді прем'єр-міністра протягом 1891—1892 і 1896—1898 років. Він сприяв створенню власної фракції з числа знатних поміщиків та високопосадовців, які мали вплив на уряд та Імператорський двір. 1898 року Масайоші був нагороджений почесним званням ґенро, а 1903 року став членом Таємної ради при Імператорі Японії. 1917 року його призначили міністром печатки[9].
Мацуката Масайоші помер 2 липня 1924 року. До кінця свого життя він продовжував впливати на політичне життя країни[9].
Дивіться також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ яп. 金次郎, きんじろう.
- ↑ яп. 正作, しょうさく.
- ↑ яп. 三之丞, さんのじょう.
- ↑ яп. 一郎, いちろう.
- ↑ яп. 助左衛門, すけざえもん.
- ↑ яп. 海東, かいとう.
- ↑ яп. 大番頭座書役, だいばんとうざしょやく）, дайбанто дзасьояку.
- ↑ яп. 川上満佐子, かわかみまさこ.
- ↑ а б в г д е ж Мацуката Масайоші // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ яп. 軍艦掛, ぐんかんがかり, ґункан-ґакарі.
- ↑ яп. 九州鎮撫使参謀, きゅうしゅうちんぶしさんぼう, кюсю тінбусі санбо.
- ↑ яп. 長崎裁判所参謀, ながさきさいばんしょさんぼう, наґасакі сайбансьо санбо.
- ↑ яп. 松方デフレ, мацуката дефуре.
Джерела та література [ред.]
- Мацуката Масайоші // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
- (укр.) Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
- (укр.) Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVIII — друга половина ХІХ ст.). — Київ: Либідь, 2007.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Мацуката Масайоші |
