Мацука Геннадій Харлампійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геннадій Харлампійович Мацука
Народився 5 вересня 1930(1930-09-05)
Сартана, Донецька область, Українська СРР
Помер 27 травня 2017(2017-05-27) (86 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність біохімік, біолог, викладач університету
Alma mater Київський ветеринарний інститут
Галузь біохімія, генетика
Заклад Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Посада директор
Вчене звання член-кореспондент
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Членство НАН України
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України Заслужений діяч науки і техніки України Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Геннадій Харлампійович Мацука (5 вересня 1930, село Сартана, тепер Донецької області) — пом. 27 травня 2017, Київ) — український молекулярний біолог, біохімік, доктор біологічних наук, професор. Член-кореспондент АН УРСР (з 1976 року), дійсний член НАН України. У 1973—2003 роках був директором Інституту молекулярної біології та генетики НАН України.

Біографія[ред. | ред. код]

Грек за походженням, народився у селі Сартана, що є одним із місць компактного проживання маріупольських греків у Приазов'ї. Батько Геннадія — Харлампій Дмитрович Мацука, етнічний грек, народився 1902 року в селі Ялта. Харлампій Мацука закінчив 2 курси Московського Комуністичного університету радянської партійної школи 3-го ступеню. Член ВКП(б) з 1926 року. 4 квітня 1938 року заарештований у Маріуполі, де в той час жив. З червня 1941 по травень 1945 року перебував у діючій армії. Реабілітований у 1955 році.[1]

Ще хлопцем Геннадію довелося пережити голод, арешт батька, німецьку окупацію. До військово-морського училища його не взяли через грецьку національність. Закінчив Київський ветеринарний інститут і потім з 1955 року працював у галузі сільського господарства — ветеринарним лікарем[2].

У 1959 році — аспірант Інституту біохімії ім. О. В. Паладіна АН УРСР, згодом — завідувач відділу біохімії нуклеїнових кислот того ж інституту.

З 1973 р. по 2003 р. — директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, завідувач відділу структури і функцій нуклеїнових кислот (з 2003 року почесний директор Інституту).

У 1988—2003 роках обраний академіком-секретарем Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної та клінічної фізіології НАН України.

Був віце-президентом Українського товариства генетиків і селекціонерів, головою Національного комітету з боротьби із захворюванням на СНІД при Президентові України (1993—1995), членом Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України, членом Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера», головним редактором журналу «Біополімери і клітина», членом редакційної колегії журналів «Microbiologia» (Італія), «Український біохімічний журнал», «Молекулярна генетика, мікробіологія і вірусологія», «Ukrainica Bioorganica Acta» та ін.

Геннадій Мацука багато років разом із дружиною допомагав сім'ї поета-дисидента Івана Коваленка, що за часів радянської влади було виявом неабиякої мужності.[3]

З початку 2000-х років мав тяжку форму хвороби Паркінсона, через яку завершив наукову кар'єру[2]. Помер на 87-му році життя 27 травня 2017 року в Києві. Похований 1 червня на Байковому кладовищі[4].

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Геннадій Мацука — автор понад 250 наукових праць. Співавтор наукового відкриття «Свойство клеток, продуцирующих специфические белки, изменять в ходе дифференцировки скорость синтеза отдельных транспортных РНК» (1989). Підготував 30 кандидатів і 5 докторів наук.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії України, лауреата премії академіка О. В. Палладіна (1979), заслужений діяч науки і техніки України, нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, князя Ярослава Мудрого V ступеня. Відмінник освіти України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мацук Харлампій Дмитрович, Реабілітовані історією. Донецька область (PDF), т. 5, Донецьк: КП «Регіон» і СПД «Блєднов», 2008, с. 420, архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017, процитовано 4 лютого 2018
  2. а б Геннадій Мацука. У світі молекул і генів
  3. Радислав Кокодзей. «Я тим щасливий…» Концерт-презентація у Національній філармонії України. Сайт пам'яті Івана Коваленка. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
  4. Некролог на сайті НАН України, 31.05.2017. Архів оригіналу за 03.06.2017. Процитовано 31.05.2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]