Мацуо Басьо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мацуо Басьо
Basho by Hokusai-small.jpg
Портрет Мацуо Басьо (Кацусіка Хокусай,)
Народився 1644
містечко Уено, провінція Іґа
Помер 28 листопада 1694(1694-11-28)
містечко Уено, провінція Іґа
Національність японець
Проживання Японія Японія
Інші імена Дитяче: Мацуо́ Кінса́ку[1]
Доросле: Мацуо́ Мунефу́са[2]
Прізвисько: Тюемо́н[3]
Псевдонім Собо́ («Мунефуса»)
Тосей («Квітучий персик»)
Басьо́ («Банан»)
Діяльність поет

Мацуо́ Басьо́ (яп. 松尾芭蕉, まつお ばしょう, МФА: [mat͡su.o baɕoː]; 1644 — 28 листопада, 1694) — японський поет періоду Едо. Традиційно вважається одним з найвизначніших поетів хайку, а також найвідомішим поетом Японії періоду Едо. За життя Мацуо Басьо прославився через свої твори у жанрі хайкай но ренґа, проте нині, після століть досліджень і коментарів, він відомий завдяки коротким і чітким хайку. Його поезія відома у багатьох країнах світу і перекладена на багато мов, а в Японії твори Басьо відстворені на пам'ятниках і у визначних місцях.

Басьо почав писати поезію у ранньому віці і після самоінтеграції у інтелектуальний зміст епохи Едо, він став добре відомим за межами Японії. Поет заробляв собі на життя вчителюванням, але відсторонювався від міського громадського життя та літературних кіл, і був схильний часто подорожувати Японією, вирушаючи на захід, схід і в далекі північні дикі місця, шукаючи натхнення для творчості. Мацуо Басьо писав поезію, перебуваючи під безпосереднім впливом навколишнього світу, часто концентруючи увесь зміст у кількох простих реченнях.

Імена[ред.ред. код]

«Мацуо» було прізвищем поета, але зазвичай його називають просто «Басьо» без прізвища. Його дитячим ім'ям було «Кінсаку», а доросле «Мунефуса».

Найвідоміші його псевдоніми це «Тосей» (Квітучий персик), на честь китайського поета Лі Бо, чиє ім'я означає квітуча слива.

Пізніше він взяв собі ім'я Басьо (Банан), після того як його учень подарував йому це дерево. Дерево він посадив коло свого будинку. Йому сказали, що клімат у місці його проживання занадто холодний, тому дерево не плодоноситиме. Цим псевдонімом він мав на меті виклика́ти думку про марність життя поета.

Біографія[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Мацуо Басьо народився 1644 року в кварталі Акасака містечка Уено провінції Іґа[4]. Його батько Мацуо Йодзаемон був заможним селянином зі статусом самурайського слуги. Окрім Басьо родина мала 5 дітей, серед яких старшим був брат поета Мацуо Хандзаемон. Після смерті батька в 1656 році останній став головою роду[5].

Місце в провінції Іґа, в якому, як вважається, народився Басьо

1662 року 19-річний Басьо влаштувався на службу молодшим пажем. Його господарем був Тодо Йосітада, син Тодо Йосікійо, командувача самурайськими загонами уділу Цу, що мав річний дохід 5 тисяч коку. Басьо проводив багато часу зі своїм господарем, що був старшим за нього всього на 2 роки. Разом із ним він вивчав японський поетичний жанр хайкай з віршів Кітамури Кіґіна, представника поетичної школи Теймон[5].

За переказами, Басьо розпочав складати вірші на службі. Він підписувався своїм дорослим ім'ям «Мунефуса» (宗房), читаючи його на китайський лад «Собо»(宗房) як псевдонім. Перші юнацькі вірші Басьо були складені 1662 року й опубліковані в Кіото двома роками поспіль[5].

В травні 1666 року молодий господар помер від хвороби й Басьо був змушений повернутися до рідної домівки на утримання старшого брата[5].

Подорож до Едо[ред.ред. код]

Він жив у Кіото протягом наступних шести років та опублікував поеми у кількох антологіях. У 1672 році переїхав в Едо (сьогодні Токіо), де примикає до однієї з найвідоміших у ті часи поетичних шкіл «Данрін». Згодом він обирає собі псевдонім Тосей і створює власну школу хайкай. До її складу поступово увійшли його численні учні і послідовники: Дзьосо, Кьорай, Кікаку, Рансецу, Сампу, Сіко та ін.

Після того як узимку 1682 р. пожежа знищила його «бананову хатинку» — «басьо-ан» (а саме таку назву поет дав своїй хатці на околиці столиці, придбаній на кошти одного з його учнів — Сампу, і саме звідси походить його останній літературний псевдонім — «Басьо»), поет вирушає в багаторічну подорож по країні.

Лише іноді з новими віршами та дорожніми щоденниками повертається він до Едо, щоб через деякий час знову вирушити в дорогу.

Останні роки[ред.ред. код]

Могила Басьо в Оцу, Префектура Сіґа

Повернувшись в Едо, взимку 1691 року, Басьо поселився у своїй третій «банановій хатинці», також спорудженій за сприянням його учнів. Однак на цей раз він був не самотній, а взяв з собою племінника і його подругу, які щойно оговталася від хвороби.

Перебуваючи в постійному неспокої він писав одному своєму другові, що «стурбований іншим, я не маю спокою»[6]. Останній раз Басьо залишив Едо влітку 1694 року проводячи час в Уено та Кіото до свого прибуття в Осаку. Там він помер від шлункового захворювання в оточенні своїх учнів[7].

Відомі вірші[ред.ред. код]

古池や蛙飛びこむ水の音 / ふるいけや かはずとびこむ みずのおと / фуруіке я, кавадзу тобікому, мідзу но ото.

Українські переклади[ред.ред. код]

На українську мову Мацуо Басьо перекладали Микола Лукаш, Іван Бондаренко та Геннадій Турков.

Серед хокку, перекладених на українську мову: «Крук — немилий птах…», «Мій слуга дрімав…», «Білий лотос-цвіт…», «На старім ставку…», «На голій гілці…», «Пушу коня вбрід…», «Із далеких літ…», «Мавпа зойкне — співчуття…»[8], «Довгий, довгий шлях…»; «Я, метеличок…»[9], «Стародавній став», «Між квітками ґедзь…», «Широкі поля», «Ох, як я заріс…», «Тиша і сумир», «Знов осінній дощ», «В рибній — ні душі», «Осінь. Сльота», «Подорожній я…»; «На морськім розі…»; «Не блигомий світ…»; «Квіття горове…»; «Зозулі розспів…»; «Хворий журавель»; «Баклани в човнах»[10][11], «Холод, ніч, нудьга…», «Ґедзь на будяку…», «Як шумить-гуде банан…», «Отакий я єсть…», «На старім ставку…», «Степу рівняна…», «Я заріс, як щіть…», «Видиться мені…», «Вже й по маю — ах!», «Трава-мурава…», «Тиша, мир і лад», «Осінь із дощем…», «Зсохнеться ось-ось…», «Окуні морські…», «Рушу, й раптом -хить!», «Чистий водоспад…», «Побравши ціпки…», «Довгий, довгий шлях…», «Чом так постарів…», «Осінь-праосінь…», «В мандрах я знеміг…», «Десять літ тут жив…», «Мавпа зойкне — співчуття…», «Цілував би — жаль…», «Рік кінчивсь, а мандри — ні…», «Жаль на серце впав…», «Я, метеличок…», «Мандрівник — і все…», «Берег високий…», «Із далеких літ…», «Тяжка година!», «Квіття горове», «Зозулі розспів…», «Чужина чужа…», «В мандрах десь і вмру…», «Кулюсь на коні…», «Сакура стара…», «Журавель знеміг…», «Ніч шляхи мела…», «Виходжу з Кінчу…», «Он рибалка-птах…», «Білий лотос-цвіт…», «Червень на поріг…», «Стань, мандрівцю, глянь…», «Чи весна прийшла…»[12]

  • Мацуо Басьо. [Лірика] / Пер. М. Лукаш, Г. Турков // Всесвітня л-ра в серед, навч. закл. України, 1998. -№ 12. -С. 6-7. — Переклади вміщено у ct.: М. Борецький. Природа в поезії // Там само. — С. 5-8. (Зміст: «Крук — немилий птах…»; «Степу рівнява…»; «Тиша, мир і лад…»; «Журавель знеміг»; «Чому так постарів…»; «Осінь із дощем…» та ін.).
  • Мацуо Басьо. «добре придивився…»; «зрушся могило…»; «тайфун пройшов…»; «перший сніг…»; «подвір'я замівши…»; «чисте поле…»; «за колосок…»; «і те і се…»; «старенька сакура…»; «на Кам'яній горі…»; «глибока осінь…»; «рік кінчається…»; «вечір над морем…»; «воювали воювали…»; «ніч яка місячна…»; «о зозуле…»; «упала…»; «о ця дорога…»; «блиснула блискавка…» : Хайку / 3 яп. пер. М. Федоришин // Всесвіт. — 1984. — № 8. -С. 134.
  • Мацуо Басьо. Поезії / Пер. з яп. та комент. Г. Туркова // Всесвітня л-ра в серед, навч. закл. України, 2001. — № 11-С. 54 (Зміст: Перший день Нового року; Коржі на папороті; Сакура; Старість солов'я; Обличчя дня; Початок осені; Портрет друга; Холод; Зимування; Кінець року та ін).
  • Мацуо Басьо. Поезії: Пер. з яп. / Упоряд., пер., передм. та приміт. Г. Туркова. — К.: Дніпро, 1991. — 189, [4] с. -(Перлини світ, лірики).
  • Мацуо Басьо. Солом'яний плащ мавпи: Поетична збірка / А. Г. Сіренко (поетичний пер., впоряд.та передм.) — К.: Укр. Видавнича Спілка, 2001. −91 с.
  • Мацуо Басьо. Хоку / Пер. з яп. М. Лукаш // Тисячоліття: Поетичний переклад України-Русі — К , 1995. — С. 651—652. (Зміст: «На старім ставку…»; «Ґедзь на будяку…»; «Степу рівнява».."; «Я заріс, як щіть»; «Видиться мені…»; «Вже й по маю — ах!»).

Пам'ять[ред.ред. код]

На честь Мацуо Басьо названо кратер на Меркурії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 松尾金作, まつおきんさく, МФА: [mat͡su.o kinsaku̥].
  2. яп. 松尾宗房, まつおむねふさ, МФА: [mat͡su.o muneɸusa].
  3. яп. 忠右衛門, ちゅうえんもん, МФА: [t͡ɕuːemoɴ].
  4. Сучасний квартал Уено міста Іґа префектури Міє.
  5. а б в г Мацуо Басьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  6. Ueda 1992, ст. 348
  7. Ueda 1992, ст. 34
  8. Мурзо Т. Є. Поет + учитель = учень-поет // Зарубіж. л-ра в навч. закл. — 2000. — № 4.
  9. Доценко С. Естетична літургія // Зарубіж. л-ра. — 2001. — № 16. — С. 2.
  10. Москаленко М. Згадуючи Лукаша // Жива вода. — 1998. — № 7. — С. 7.
  11. Першопублікація багатьох хокку та їхніх паралельних варіантів підготовлена М. Москаленком та додана до його статті «Згадуючи Лукаша»
  12. Зейферд В. Мацуо Басьо. Хокку // Дивослово, 1996. — № 9. — С. 50.//

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Мацуо Басьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
  • (укр.) Мацуо Басьо. Хокку
  • (укр.) Дмитро Княжич: Стрибок жабеняти у вічність // ЛітАкцент
  • (англ.) Ueda, Makoto Bashō and His Interpreters: Selected Hokku with Commentary. — Stanford, CA: Stanford University Press, 1992. — ISBN 0-8047-1916-0
  • (англ.) Nobuyuki Yuasa (Translator) (1967). The Narrow Road to the Deep North and Other Travel Sketches. Penguin Classics. ISBN 0-14-044185-9.
  • (англ.) Sam Hamill (Translator) (2000). Narrow Road to the Interior and Other Writings. Shambhala. ISBN 1-57062-716-9.
  • (англ.) Sam Hamill (Translator) (1999). The Essential Bashō. Shambhala. ISBN 1-57062-282-5.
  • (англ.) David Landis Barnhill (Translator) (2004). Bashō's Haiku: Selected Poems of Matsuo Bashō. State University of New York Press. ISBN 0-7914-6166-1.
  • (англ.) Donald Keene (Translator), Masayuki Miyata (Illustrator) (1997). The Narrow Road to Oku. Kodansha International. ISBN 4-7700-2028-7.
  • (рос.) Валерий Брюсов. Стихотворения 1909—1917, Собр. соч. т.2, Художественная литература. М.1973
  • (рос.) А. Долин. Мацуо Басё. Стихи, проза. Гиперион, С.-Пб, 2002
  • (рос.) Вера Маркова. Басё. Лирика. Художественная литература. Москва, 1964
  • (рос.) Г. О. Монзелер. Мацуо Басё. Великое в малом; «Кристалл», С.-Пб., 2000
  • (рос.) Владимир Вячеславович Соколов. Басё. Лирика. Минск. Харвест, 2003
  • (рос.) Т. Соколова-Делюсина. Мацуо Басё. Стихи, проза. Гиперион, С.-Пб., 2002
  • (укр.) Галина Шевцова, Іван Бондаренко. Стежками Басьо. — Київ: Грані-Т, 2007
  • Ніколенко О. М. Філософія життя у китайській та японській літературах: Лі Бо, Ду Фу, Мацуо Басьо, Ісікаїш Такубоку, Ясунарі Кавабата, Кобо Абе: Посіб. для вчителя. — X. Ранок, 2003. — Веста. — 192 с.
  • Шильцова Н. В. Духовний світ Тараса Шевченка і Мацуо Басьо // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Східні мови та літератури. — К., 2004. — Вип. 8. — С. 56-60.
  • Шкаруба Л. Хризантема і меч: [Японська культура і Мацуо Басьо ] / Шкаруба Л., Шошура С. // Зарубіжна л-ра в навч. закладах. — 2004. -№ 1. — С. 45-50; № 2. — С. 28-32; № 6. -С. 2-12.
  • Яценко Б. П. Мацуо Басьо // Українська літературна енциклопедія: В 5 т. -К., 1998. -Т. З — С. 323
  • 3 японської поезії XVII-XVIII ст.: Мацуо Басьо та ін З яп. пер. М. Лукаш // Всесвіт. — 2004. — № 5/6. — С. 14-18. (Зміст: Мацуо Басьо; Хокку поетів XVII—XVIII ст).
  • Класична поезія Японії / Пер. В. Горлова // Джерело перлин: Хрестоматія східних літератур / С. М. Руссова (авт.-упоряд.). — К, 1998. — С. 244—256. (Зміст: Від перекладача; Кокінсю, Огура Хякунін Іссю; Мацуо Басьо / Пер. Г. Туркова).
  • Руссова С. М. Джерело перлин. Поетика східних літератур: Навч. посіб. — К.: Фенікс, 1999 — 345 с
  • Японська класична поезія / Передмова та переклад з яп. І. П. Бондаренка. — Харків: Фоліо, 2007. — 415 с. — (Бібліотека світової літератури). — 1250 прим. — ISBN 978-966-03-3971-2

Посилання[ред.ред. код]