Мацієвич Лев Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мацієвич Лев Степанович
Народився 2 березня 1843(1843-03-02)
Безпечна
Помер 17 листопада 1915(1915-11-17) (72 роки)
Одеса
Громадянство Російська імперія
Діяльність літературознавець
Alma mater Київська духовна академія

Ле́в Степа́нович Маціє́вич (2 березня 1843 — 17 листопада 1915) — український бібліофіл, джерелознавець, історик, літературознавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Почесний член Бесарабського церковного історико-археологічного товариства, чинний член Одеського бібліографічного товариства при Новоросійському університеті.

Закінчив Київську духовну академію, магістр богослов'я.

Викладав латинську мову в Кишинівській та Одеській духовній семінарії.

Писав російською мовою; зібрав, узагальнивши, та опублікував ряд матеріалів про життя й діяльність А. М. Курбського, Георгія Кониського, О. Пушкіна, М. Гоголя, Т. Шевченка. Автор ряду праць з української історії, фольклору, книгознавства.

Досліджував старовинні пам'ятки, зокрема церковні та монастирські.

У 1891 р. до журналу «Київська старовина» подав документальні докази того, що місцем народження й охрещення Тараса Шевченка є село Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаської області).[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лев Мацеевич. Метрическая выпись о рождении и крещении Т. Г. Шевченка. / Киевская старина. — Год десятый. Том XXXII. Январь-Март 1891 г. — С. 315—316.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]