Машикулі

Машикулі (фр. machicoulis, від середньовічного французького вислову "mache-col" - «бити в голову») – оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій, що прийшов на заміну гурдиціям і застосовувався протягом XIV-XVI століть у фортецях Європи, Близького Сходу. Вони призначались для захисту підошв оборонних мурів, де утворювались мертві зони, недосяжні для обстрілу з бійниць. Фортифікатори розширювали бойові галереї верхніх ярусів на всій довжині оборонного муру та по периметру веж, перетворюючи їх у своєрідні навісні ганки за рахунок виступаючих за лінію оборонного муру кронштейнів, на яких кріпився парапет з бійницями. У підлозі поміж кронштейнами облаштовували отвори для вертикального обстрілу нападників біля підошви муру, кидання на них каміння, лиття гарячої смоли, окропу. Також машикулі могли мати вигляд нахилених стрільниць у товщі муру. З початком застосування ренесансних земляних бастіонних фортифікацій машикулі вийшли із вжитку разом із застарілими оборонними мурами.

Галерея

• 

  Схема машикулів за Віолле-ле-Дюком

• 

  Схема оборонного муру з машикулями за віолле-ле-Дюком

• 

  Машикулі вежі Старого замку Кам'янця-Подільського

• 

  Машикулі барбакану міської брами Кракова

• 

  Машикулі у реконструкції вежі Високого муру Львова