Машинобудівний провулок (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Машинобудівний провулок
Київ
Місцевість Караваєві дачі
Район Солом’янський
Колишні назви
864-та Нова вул.
Загальні відомості
Протяжність 280 м
Координати початку 50°26′54″ пн. ш. 30°26′14″ сх. д. / 50.448556° пн. ш. 30.437278° сх. д. / 50.448556; 30.437278Координати: 50°26′54″ пн. ш. 30°26′14″ сх. д. / 50.448556° пн. ш. 30.437278° сх. д. / 50.448556; 30.437278
Координати кінця 50°26′55″ пн. ш. 30°26′00″ сх. д. / 50.448806° пн. ш. 30.433556° сх. д. / 50.448806; 30.433556
поштові індекси 03058, 03067
Транспорт
Найближчі станції метро  «Шулявська»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11026
У проєкті OpenStreetMap r3168213
Мапа
Мапа
CMNS: Машинобудівний провулок у Вікісховищі

Машинобудівни́й прову́лок[1] — провулок у Солом'янському районі міста Києва, місцевість Караваєві дачі. Починається поблизу будинку № 59-а по вулиці Олекси Тихого та пролягає від провулку Оксани Вороніної до Гарматної вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник у 50-ті роки XX століття під назвою 864-та Нова вулиця. Спершу пролягав до Шосейного провулку (ліквідований у зв'язку зі знесенням приватного житлового сектору). Сучасна назва — з 1955 року[2], на честь машинобудівного заводу (колишній «Більшовик»), який розташований неподалік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За текстом рішення 1955 року про перейменування — Машинобудівельний провулок.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]