Маямі Гіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Маямі Хіт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маямі Хіт
Конференція Східна конференція
Дивізіон Південно-Східний дивізіон
Рік заснування 1988
Історія Маямі Хіт
1988–до тепер
Стадіон Американ-Ерлайнс-арена
Місто Маямі, Флорида
Кольори клубу                    
Власник(и) Мікі Арісон
Генеральний менеджер Пет Райлі
Головний тренер Ерік Сполстра
Клуби Д-Ліги Сіу Фоллс Скайфорс
Чемпіонство 3 (2006, 2012, 2013)
Перемоги в конференції 5 (2006, 2011, 2012, 2013, 2020, 2023)
Перемоги в дивізіоні 13 (1997, 1998, 1999, 2000, 2005, 2006, 2007, 2011, 2012, 2013, 2016, 2018, 2020, 2023)
Офіційний сайт heat.com
Домашня jersey
Team colours
Домашня
На виїзді jersey
Team colours
На виїзді
Альтернативна jersey
Team colours
Альтернативна
Альтернативна jersey
Team colours
Альтернативна

Мая́мі Гіт[1] (англ. Miami Heat) — професійна баскетбольна команда, розташована в місті Маямі (штат Флорида, США). Команда входить до Південно-Східного дивізіону та Східної конференції Національної баскетбольної асоціації. Заснована у 1988 році, власником організації є Арісон Міккі з 1995 року. «Маямі Хіт» здобули три титули чемпіонів НБА в 2006, 2012 та 2013 роках, п'ять титулів чемпіонів конференції відповідно в 2006, 2012, 2013 та 2010, 2014. Станом на 2013 рік журнал «Forbes» оцінив організацію у 625 мільйонів доларів США, що на актуальний момент помістило організацію на шосте місце, серед найбагатіших франшиз НБА. Домашньою ареною «Гіт» є Американ-Ерлайнс-арена.

1995-2003: «Переслідування» чемпіонства

Після придбання франшизи у 1995 році, Арісон Міккі призначив головним менеджером та тренером команди Пета Райлі. Пет Райлі перебудував команду, зробивши з неї потенційного чемпіона. Долучивши до команди зірок Алонзо Моурнінга та Тіма Гардавея, команда демонструвала прекрасні результати, одним з яких був рекорд, а на даний момент другий по успішності результат команди в регулярному чемпіонаті: 61-21 у сезоні 1996/1997. Після цього регулярного сезону, Моурнінг і Гардавей заробили для організації прізвиська «Дорожні Воїни», оскільки основним успіхом цього рекорду були виїзні матчі, які відігрались з статистикою 32 перемоги до 9 поразок. Після регулярного чемпіонату, «Маямі Хіт» вийшли у фінал Конференції здолавши на своєму шляху Орландо Меджік та Нью-Йорк Нікс. В фіналі їх чекав Майкл Джордан, Скотті Піппен та Денис Родман які на період 90их, домінували на паркеті у всіх аспектах захисту та атаки, тому не офіційно визнавались найпотужнішим «ТРІО» в історії НБА. В фіналі гравці команди «Хіт» зазнали поразки проти «Чикаго Булз». Пізніше в команді почався спад та період посередньої гри, та два роки без плей-офф спонукали Пета Райлі до наступної перебудови.

2003-2010: Ера Вейда

2003 рік в історії НБА, називають один з найпотужніших драфт-років, де на драфті були на той час потенційні зірки: ЛеБрон Джеймс, Кріс Бош, Кармело Ентоні, Двейн Вейд, Кріс Кейман. Під п'ятим драфт піком був вибраний атакувальний захисник Двейн Вейд. Покинувши пост тренера і зосередившись на менеджменті команди, Пет Райлі підписав на місце головного тренера Стена Ван Ганді, який з потенційної зірки Вейда, зробив суперзірку баскетболу вже в перші роки, підлаштувавши весь склад команди під нього. В перший рік Вейд вивів команду до плей-оф. Здобувши перемогу над Новим Орлеаном, пройшли до півфіналу плей-оф східної конференції, поступившись Індіані — перший рік кар'єри Двейна на цьому закінчився. Наступного року Райлі через обмін підписав до команди Шакіла О'ніла віддавши в «Лос-Анджелес Лейкерз»: Батлера Керона, Одома Ламара, Гранта Браяна та пік першого раунду драфту НБА наступного року. Також до команди повернувся екс зірковий центровий Алонзо Моурнінг, який виходив з лавки запасних та допомагав Шакілу в грі під щитом. Команда була ідеальна в усіх аспектах гри, тому зайняли перше місце в східній конференції у регулярному чемпіонаті та вийшли до плей-оффу без жодних проблем. Здолавши на своєму шляху «Нью-Джерсі Нетс» та «Вашингтон Візардз» з рахунками 4-0, в фіналі конференції Маямі зустрілись з «Детройт Пістонс». Маямі втратили Вейда в 6 грі через травму, і програли Детройту з по підсумку зустрічей 3-4. Перед стартом наступного сезону Райлі підписав до команди Пейтона Гері, та після невдалого старту сезону звільнив Ван Ганді, і сам повернувся до обов'язків тренера. Під його керівництвом команда вийшла до плей-офу, дійшовши до фіналу конференції, помстившись за торішню поразку Детройтові 4-2, вийшли в перший за існування організації фінал НБА. В фіналі зустрівшись з «Даллас Маверікс», здобули перемогу по матчам 4-2, та свій перший титул НБА. Вейд був названий найціннішим гравцем, отримавши «трофей Біла Рассела». Після чемпіонства НБА, Маямі терпить чотири невдалих сезони, які супроводжуються травмами Вейда, програшами у плей-офі першого раунду і провальним регулярним чемпіонатом 15-67. В цей період Райлі покинув пост тренера, назначивши на цю посаду Еріка Споулстру, який довгий час працював на організацію.

2010-2014: Ера «ВЕЛИКОГО ТРІО»

Після невдалих останніх чотирьох років, Маямі в міжсезонні підписує двох зіркових гравців, які були в топ піках разом з Вейдом у 2003 році, це Джеймс ЛеБрон та Кріс Бош. Леброн на даний момент вважався найкращим гравцем ліги, а Бош одним із найліпших гравців на позиції «великих». З цього часу Маямі була найкращою командою ліги за останні чотири роки. Чотири фінали за чотири роки, з двома чемпіонськими титулами. Такий внесок зробили Джеймс та Бош. Після неочікуваної поразки у фіналі НБА 2013/2014 від «Сан-Антоніо Сперс», Леброн покинув Маямі вернувшись в рідний йому Клівленд, сформувавши нове тріо з Кайрі Ірвінгом та Лавом Кевіном, яких підписали «Кавальєрс». Значний внесок також внесли Чолмерс Маріо, Аллен Рей, Міллер Майк.

Статистика[ред. | ред. код]

В = Виграші, П = Програші, П% = Процент виграних матчів

Сезон В П П% Плей-офф Результати
1988-89 15 67 .183
1989-90 18 64 .220
1990-91 24 58 .293
1991-92 38 44 .463 Програли в першому раунді Чикаго 3, Маямі 0
1992-93 36 46 .439
1993-94 42 40 .512 Програли в першому раунді Атланта 3, Маямі 2
1994-95 32 50 .390
1995-96 42 40 .512 Програли в першому раунді Чикаго 3, Маямі 0
1996-97 61 21 .744 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Програли в фіналі конференції
Маямі 3, Орландо 2
Маямі 4, Нью-Йорк 3
Чикаго 4, Маямі 1
1997-98 55 27 .671 Програли в першому раунді Нью-Йорк 3, Маямі 2
1998-99 33 17 .660 Програли в першому раунді Нью-Йорк 3, Маямі 2
1999-00 52 30 .634 Виграли в першому раунді
Програли в півфіналі конференції
Маямі 3, Детройт 0
Нью-Йорк 4, Маямі 3
2000-01 50 32 .610 Програли в першому раунді Шарлот 3, Маямі 0
2001-02 36 46 .439
2002-03 25 57 .305
2003-04 42 40 .512 Виграли в першому раунді
Програли в півфіналі конференції
Маямі 4, Нью-Орлеан 3
Індіана 4, Маямі 2
2004-05 59 23 .720 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Програли в фіналі конференції
Маямі 4, Нью-Джерсі 0
Маямі 4, Вашингтон 0
Детройт 4, Маямі 3
2005-06 52 30 .634 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Виграли в фіналі
Маямі 4, Чикаго 2
Маямі 4, Нью-Джерсі 1
Маямі 4, Детройт 2
Маямі 4, Даллас 2
2006-07 44 38 .537 Програли в першому раунді Чикаго 4, Маямі 0
2007-08 15 67 .183
2008-09 43 39 .524 Програли в першому раунді Атланта 4, Маямі 3
2009-10 47 35 .573 Програли в першому раунді Бостон 4, Маямі 1
2010-11 58 24 .707 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Програли в фіналі
Маямі 4, Філадельфія 1
Маямі 4, Бостон 1
Маямі 4, Чикаго 1
Даллас 4, Маямі 2
2011-12 46 20 .697 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Виграли в фіналі
Маямі 4, Нью-Йорк 1
Маямі 4, Індіана 2
Маямі 4, Бостон 3
Маямі 4, Оклахома-Сіті 1
2012-13 67 16 .807 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Виграли в фіналі
Маямі 4, Мілвокі 0
Маямі 4, Чикаго 1
Маямі 4, Індіана 3
Маямі 4, Сан-Антоніо 3
2013-14 54 28 .659 Виграли в першому раунді

Виграли в півфіналі конференції

Виграли в фіналі конференції

Програли в фіналі

Маямі 4, Шарлот 0

Маямі 4, Бруклін 1

Маямі 4, Індіана 2

Сан-Антоніо 4, Маямі 1

2014-15 37 45 .451
2015-16 48 34 .585 Маямі — Шарлот
Сума 1,134 1078 .513
Плей-офф 114 89 .561 3 чемпіонства

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український правопис (PDF). 2019. с. 124 § 122. Звуки [g], [h]. Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]