Маєр Фельдман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Маєр Фельдман (відомий як Майк Фельдман) (22 червня 1914(19140622) — 1 березня 2007) був американським політичним помічником в адміністраціях Кеннеді і Джонсона. Будучи родом з Філадельфії, Фельдман здобув юридичну освіту і став випускником Університету Пенсільванії, на навчання в якому він отримав стипендію. Під час Другої світової війни він служив у Військово-повітряних силах аж до приходу у виборчій кампанії Кеннеді в 1957 році.[1][2]

Під час цієї кампанії Фельдман отримав доручення збирати негативну інформацію про Річарда Ніксона, а також допомагати у написанні промов та телевізійних інтерв'ю.[1][2] Збірка зібраних ним документів проти Ніксона стала відома як «Ніксопедія».[3] Крім того, він займався вирішенням питань у сфері сільського господарства і зовнішньої політики, зокрема щодо продажу ядерної зброї, і часто проводив таємні переговори з прем'єр-міністром Ізраїлю Давидом Бен-Гуріоном і міністром закордонних справ Голдою Меїр.[2] Фельдман був відомий за римовані двовірші використані, коли він і Теодор Соренсен С., якого він змінив на посту радника Білого дому, обмінювались пам'ятними записками.[2][1] У 1964 році газета Нью-Йорк Пост назвала його «анонімною людиною Білого дому».[2]

Після вбивства Кеннеді Джонсон залишив Фельдмана на посаді для виконання подібних завдань у виборчих перегонах проти свого суперника Баррі Голдуотера. Після відставки з державної служби у 1965 році Фельдман заснував юридичну фірму, яка займалася правовими питаннями у сфері радіозв'язку, і призначав комітети на Спеціальних Олімпійських іграх. Маючи такі повноваження, він створив «Раду з питань розумово відсталих при Президентові США», відігравши, таким чином, ключову роль у її заснуванні.[3] Фельдман був також літературним критиком і драматургом.[2][1] Він помер у Бетесді, штат Меріленд, в 2007 році.[3]

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Фельдман народився у Філадельфії, штат Пенсільванія в 1914 році. Обоє його батьків були українцями за походженням і прибули в США за три роки до його народження.[3] Дитиною він навчався в Уортонській школі, а пізніше продовжив навчання у Жірардському коледжі. Перш, ніж виграти стипендію на навчання в Університеті Пенсільванії, Фельдман деякий час працював на покрівельну компанію. Він закінчив навчання в 1938 з дипломом юриста, і почав викладати цей предмет в університеті аж до початку Другої світової війни.[4]

Військова служба[ред.ред. код]

Фельдман, який одружився зі своєю однокласницею Джекі Московіц у 1941 році, вступив у збройні сили у 1942 році і служив у Військово-повітряних силах армії США. Після закінчення військових дій він був демобілізований і з 1946 до 1954 року працював старшим помічником голови Комісії з цінних паперів і бірж, а потім з 1955 до 1957 року — у Комітеті банківської справи та грошового обігу при Сенаті.[4][2] Тут він зустрів Теда Соренсена, який у той час працював з Кеннеді.

За правління Кеннеді[ред.ред. код]

Фельдман приєднався до кампанії Кеннеді у 1958 році як помічник з питань законодавства.[4] Кеннеді «з радістю доручив міському хлопцю вирішення питань сільського господарства»[2] і часто вітав Фельдмана словами «Майк, як там урожай?»[2] Фельдман також зібрав інформацію про Річарда Ніксона, який змагався з Кеннеді. Він виконував ці доручення до 1961 року, після чого став заступником спеціального радника Президента.[4] Фельдман став спічрайтером і офіційним радником з питань законодавства у сфері торгівлі.[3] Фельдман допоміг Кеннеді в боротьбі з критикою щодо його римо-католицького походження, включивши «в його промову[2] імена техасців з Ірландським звучанням, які померли в Аламо», а також підготував президента до телевізійних інтерв'ю. Фельдман також зблизився з родиною Кеннеді, зокрема, з Юніс Кеннеді Шрайвер.[3]

Фельдман був радником президента у сфері зовнішніх зв'язків зокрема з питань продажу ядерної зброї, і часто проводив таємні переговори з прем'єр-міністром Ізраїлю Давидом Бен-Гуріоном і міністром закордонних справ Голдою Меїр.[2]

Література[ред.ред. код]

  1. а б в г «Myer Feldman». The Avner Cohen Collection. The Wilson Centre. Процитовано 30 October 2013. 
  2. а б в г д е ж и к л м Martin, Douglas (March 3, 2007). «Myer Feldman, 92, Adviser to President Kennedy, Dies». The New York Times. Процитовано 30 October 2013. 
  3. а б в г д е «Myer Feldman, 92; presidential advisor and Special Olympics official». The Los Angeles Times. March 05, 2007. Процитовано 30 October 2013. 
  4. а б в г «Biographical Profiles: Myer "Mike" Feldman». JFK Library and Museum. Процитовано 30 October 2013.