Мегабіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мегаб́іт — кількість інформації, 106 або 1000000 (мільйон) біт. Використовується скорочення Mbit або Мбіт (мегабіт слід не плутати з мегабайтом МБ). Згідно з міжнародним стандартом IEC 60027-2 одиниці біт і байт вживають з префіксами СІ. Мегабіт дорівнює 125000 восьмибітових байтів, 125 кілобайтам (кБ), або бл. 122 кібібайтам (КіБ).

Мегабіт зазвичай використовується для позначення швидкості передачі даних в комп'ютерних або телекомунікаційних мережах. Наприклад, підключення Fast Ethernet зі швидкістю 100 Мбіт/с (мегабіт на секунду), або підключення до мережі Інтернет зі швидкістю 10 Мбіт/с.

Мегабіт слід не плутати з мегабайтом, один мегабіт дорівнює 0,125 мегабайта. Швидкість передачі інформації через мережу часто вимірюють в мегабітах, а розміри файлів, що передаються через ці мережі, здебільшого вимірюють в мегабайтах. Так, для досягнення швидкості передачі в 1 мегабайт на секунду потрібно підключення до мережі зі швидкістю не менше 8 мегабіт на секунду.

Двійково інтерпретований аналог мегабіта — мебібіт містить 1048576 (220) біт.

Галузі застосування[ред.ред. код]

  • В галузі телекомунікацій використовується стандартний СІ-мегабіт.
  • Звичною практикою виробників RAM і ROM є вживання абревіатури Mb на позначення двійкового мегабіту (мебібіту). Наприклад, один дискретний чіп DDR3, описаний як 512Mb, містить 229 біт = 536870912
  • Обсяг картриджів з відеоіграми для 16-бітних ігрових консолей, таких як Sega Mega Drive і Super Nintendo Entertainment System, здебільшого вказувався в двійкових мегабітах.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.