Мегафауна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мегафа́уна (від грец. μέγας, «великий» та лат. fauna, «тваринний світ») — у сучасній зоології та палеонтології сукупність видів тварин, маса тіла яких перевищує 40-45 кг.[1][2]

Обсяг поняття в зоології та палеонтології[ред.ред. код]

Таким чином, до складу мегафауни формально відносяться тварини, яких не вважають гігантами, наприклад, свиня дика, дельфін білобокий, а також людина розумна. Проте на практиці під мегафауною розуміють види, які значно переважають людину за розмірами, зокрема види, які збереглися на Землі: слони, жирафи, носороги, бегемоти тощо. До мегафауни також відносять вимерлих великих ссавців (тур), а також птахів (моа). Частіше за все в науковій і науково-популярній літературі термін мегафауна застосовують по відношенню до фауни міоцену, пліоцену і плейстоцену, епохи поширення гігантських ссавців — мамута, печерного ведмедя тощо.

Інші поширені випадки вживання терміну відносяться до гігантських водних ссавців (особливо китів), а також численних динозаврів та інших вимерлих плазунів.

До мегафауни також відносять вимерлих тварин, які мають більші розміри у порівнянні з нині існуючими — наприклад, бабки розміром до 1 м кам'яновугільного періоду.

Масові вимирання мегафауни[ред.ред. код]

Широко відомими є масові вимирання мегафауни — голоценове вимирання, яке мало місце наприкінці останнього льодовикового періоду та в ході якого вимерло багато гігантських тварин, таких як мамут найвеличніший в Америці та Євразії. Висловлено чимало теорій щодо масового вимирання — внаслідок полювання людиною, зміни клімату, хвороб, можливого позаземного впливу тощо. Однак це четвертинне вимирання вимирання наприкінці плейстоцену було лише одним із серії вимирань мегафауни, яке мало місце протягом останніх 50 тис. років по всій Земній поверхні.[3][4]

Протягом геологічної історії Землі масові вимирання, в ході яких гинула частина видового складу мегафауни або вона вимирала повністю, траплялися неодноразово. Найбільш відомим серед них є крейдове вимирання динозаврів та інших гігантських плазунів. Однак стародавні вимирання були більш глобальними і не мали селективного значення для мегафауни, тобто багато вимирало багато видів з різних груп організмів, включаючи рослини, морських безхребетних, планктон тощо. Таким чином, більш ранні вимирання були пов'язані із більш загальними типами впливів на біосферу.

Ґрунтознавство[ред.ред. код]

У ґрунтознавстві під мегафауною розуміють крупних (більше 80 мм) комах, скорпіонів, змій, кротів, гризунів, лисиць, борсуків та інших тварин, які риють у грунті ходи і нори[5].

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Stuart, A. J. (November 1991). «Mammalian extinctions in the Late Pleistocene of northern Eurasia and North America». Biological Reviews 66 (4) (Wiley). с. 453–562. doi:10.1111/j.1469-185X.1991.tb01149.x. 
  2. Johnson, C. N. (2002-09-23). «Determinants of Loss of Mammal Species during the Late Quaternary 'Megafauna' Extinctions: Life History and Ecology, but Not Body Size». Proceedings of the Royal Society of London B 269 (1506) (The Royal Society). с. 2221–2227 (see p. 2225). doi:10.1098/rspb.2002.2130. JSTOR 3558643. 
  3. Corlett, R. T. (2006). «Megafaunal extinctions in tropical Asia». Tropinet 17 (3). с. 1–3. Процитовано 2010-10-04. 
  4. Edmeades, Baz. «Megafauna — First Victims of the Human-Caused Extinction». (internet-published book with Foreword by Paul S. Martin). Процитовано 2010-10-04. 
  5. Новообразования и организмы в почвах. Определение понятий. (рос.)