Меданос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дюни пустелі Меданос
Пустеля Меданос

Ме́данос (ісп. Los Médanos de Coro) - пустеля на північному заході Венесуели в штаті Фалькон.

В 1974 році була проголошена національним парком.

Опис[ред.ред. код]

Пустеля займає площу в 91 280 га, з яких 42160 суша та 49 120 га - поверхня моря. Пустеля включає також прибережні райони і солончаки. Великі дюни ("Médanos") можуть сягати до 40 метрів у висоту. М'які та сухі піски в цьому парку - результат вітрової ерозії гірських порід з плином часу. Піщинки є дуже маленькими і під постійною дією вітру накопичується, створюючи дюни, які постійно змінюють форму та знаходяться в постійному русі. Через вітер, який дме зі сходу на захід, дюни рухаються в цьому напрямку дуже швидко. Не випадково в мові Аравак, якою розмовляють вихідці з цієї області, слово Coro означає вітер.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат пустелі є один з найсухіших у Венесуелі. Середня температура є практично однакова протягом цілого року, і становить від 27 °C да 30 °C. Максимальна зафіксована температура становила 47 °C в тіні, мінімальна - 16 °C. Опади нечасті: від 250 до 500 мм в рік.

Флора та фауна[ред.ред. код]

Як і в інших пустельних регіонах, рослинність в пустелі Меданос є нечисельна, складає не більше 60 видів, в основному кактуси. По мулистих берегах є мангрові зарості. Також є бобові, а також невеликі дерева, як-от діві-діві та оливи.

Фауна є бідна; можна відзначити плазунів, як-то ящірок, ігуан, і комахоїдних - кажанів та мурахоїдів (Tamandua tetradactyla). Є велика кількість дрібних ссавців - лисиця, флоридський кролик (Sylvilagus floridanus). Серед птахів - кардинал (Cardinalis phoenicea), сокіл, куріпка, голуб, сойка, пелікан (Pelecanus occidentalis), чапля, а також стерв'ятник.

Археологія[ред.ред. код]

В 70-х роках в пустелі, багатій на пам'ятки доколумбових цивілізацій, були проведені ретельні археологічні дослідження. Під час цих досліджень були знайдені численні вироби з кераміки, декілька ваз, декорованих тканинами, а також взуття.

Джерела[ред.ред. код]

  • Goddard, D. e Picard, Y.X.: Los médanos de Coro: composición, granulometría y migración de las arenas., Ministerio de Energía y Minas, Venezuela, División de Geología Marina, Caracas 1973, 13 S.
  • Hernández Baño, A. e Trujillo, M.T.: Secretos de los Médanos de Coro. in Serie Historia regional no. 1, Coro, Instituto de Cultura del Estado Falcón, Instituto Nacional de Parques, Caracas 1986, 92 S.
  • Morales, P.R.:Estudio de los médanos de Venezuela: evidencias de un clima desértico in Acta Biológica de Venezuela, 1979, 10: 19–49.
  • Roa-Morales, P.: Génesis de los médanos de los Llanos de Venezuela., Universidad de Zulia, Maracaibo 1979, 4 S.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]