Медея
Меде́я (грец. Μήδεια — мужність, груз. მედეა) — чарівниця, молодша дочка колхідського царя Еета.
Зміст |
Міф про Медею [ред.]
Коли до Колхіди прибули аргонавти, допомогла Ясонові здобути золоте руно і втекла разом з ним до Греції. Щоб затримати погоню вбила, або допомогла Ясонові вбити свого молодшого брата Апсірта, розрубавши на частини і кинувши його в море.
Переслідувачі змушені були зупинитися, щоб зібрати останки юнака і поховати. Ясон одружився з Медеєю, коли втікачі переховувалися у володаря феаків Алкіноя, який обіцяв колхам віддати чарівницю, якщо вона ще не стала дружиною Ясона. Прибувши в місто Іолк, Медея допомогла Ясонові помститися Пелієві, який відібрав трон у його батька Есона. Чарівниця порадила дочкам Пелія розрубати батька на частини і зварити в казані, щоб омолодити старогопорівняй — анкх (так вона зробила з бараном, що від цього став ягням). Пелій загинув, а Медею разом з Ясоном вигнали з Іолка. Вони оселилися в Корінфі, де Медея народила Ясону двох синів. Згодом Ясон вирішив одружитися з дочкою корінфського царя Креонта Креусою.
Медея надіслала молодій отруєне чарівним зіллям убрання, надягнувши яке Креуса згоріла разом з батьком, який намагався врятувати її. Щоб завдати ще більшого горя Ясонові, Медея повбивала своїх синів Мермера й Ферета і на колісниці, запряженій крилатими драконами, втекла до Афін, де стала дружиною Егея. За намагання отруїти Егеевого спадкоємця Тесея Медею вигнали з Афін. Вона повернулася до Колхіди й допомогла Еетові відновити втрачену владу. Згодом Медея була перенесена на острови блаженних, де стала дружиною Ахіллеса.
Міф про Медею в давньогрецькій літературі опрацював Евріпід, а в римській — Сенека. Пізніше цей міф використали Корнель і Грільпарцер. Він був також темою опер, балетів, образотворчого мистецтва (М. А. Шарпантьє, Луїджі Керубіні, Й. Мисливечек, Паоло Веронезе, Ніколя Пуссен, Ежен Делакруа й ін.).
Див. також [ред.]
- астероїд 212 Медея
- Ольга (княгиня) та розірвання князя князя Ігоря
- Колх, колт (прикраса), волх (чарівник), валах
- Історія ілюзійного (циркового) мистецтва
- Канібалізм
- Мідія, Мідія (Іран)
- Руно́, свен (Сванетія) і овен, вовна; рунічні написи і знак
- Агн (огън — вогонь), агнець, анкх
- золоте руно, золотий пісок. Видобуток золотоносного піску гірських рік методом вловлювання його у промасленій вовні баранячих шкур був відомий з II-го тис. до РХ і зберігся у Сванетії до початку XX ст.[1]
- сад Медеї
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Медея |
Примітки [ред.]
