Мадс Міккельсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мадс Міккельсен
Mads Mikkelsen
дан. Mads Dittmann Mikkelsen
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні дан. Mads Dittmann Mikkelsen
Народився 22 листопада 1965 (58 років)(19651122)
Копенгаген, Данія
Громадянство Королівство Данія
Релігія атеїзм
Діяльність Актор
Роки діяльності 1996 — дотепер
Дружина Hanne Margethe Jacobsen
Діти

Viola Jacobsen

Carl Jacobsen
Брати / сестри Ларс Міккельсен[1]
IMDb nm0586568
Нагороди та премії
Кавалер ордена Данеброг
Кавалер ордена Данеброг
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури

CMNS: Мадс Міккельсен
Mads Mikkelsen
у Вікісховищі

Мадс Міккельсен (дан. Mads Mikkelsen [mas ˈmiɡl̩sn̩]; нар. 22 листопада 1965(19651122), Копенгаген, Данія) — данський актор театру, кіно й телебачення. Починав як гімнаст й танцюрист, широку акторську відомість в Данії отримав через такі ролі, як Тонні у перших двох фільмах трилогії фільмів «Дилер» (1996, 2004), сержант-детектив Аллан Фішер у телесеріалі «Спецпідрозділ» (2000–2004), Нільс у «Відкритих серцях» (2002), Свен у «Зелених різниках» (2003), Іван в «Адамових яблуках» (2005) та Джейкоб Петерсен у фільмі «Після весілля» (2006).

Всесвітнє визнання до нього прийшло через роль головного антагоніста Ле Шиффра у двадцять першому фільмі бондіани «Казино „Рояль“» (2006)[2]. Серед інших визначних ролей – Ігор Стравінський у фільмі «Коко Шанель та Ігор Стравінський» (2008), Йоганн Фрідріх Струензе у «Королівському романі» (2012). Роль Лукаса у данській стрічці «Полювання» (2012) режисера Томаса Вінтерберга принесла йому нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі. Відомими стали ролі Ганнібала Лектера у серіалі «Ганнібал» (2013–2015), Кецилія у марвелівському «Докторі Стренджі» (2016), Гален Ерсо у лукасівському «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія» (2016), Кліфф Анґер у відеогрі Хідео Кодзіми «Death Stranding» (2019). Отримав номінація на премію BAFTA за роль Мартіна у фільмі «Ще по одній» (2020) та Ґеллерта Ґріндельвальда у «Фантастичних звірях: Таємниці Дамблдора» (2022)[3].

Провідний кінокритик «The New York Times» Ентоні Скотт[en] відзначає, що на голлівудській сцені Міккельсен «став солідним характерним актором з інтригуючою мармизою», проте відмітив, що на внутрішньому фронті «він щось інше: зірка, аксіома, обличчя відродження данського кіна»[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1965 року у Копенгагені (Данія). Закінчив акторську школу Орхуського театру (дан. Århus Teater) 1996-го, й перший час працював у данській кіноіндустрії.

Після незначних ролей у фільмах «Кафе „Гектор“» (дан. Café Hector) і «Квітковий в'язень» («Бломстерфанген», дан. Blomsterfangen) 1996 року, в тому ж році він грає першу значну роль — Тоні в кримінальній драмі «Дилер» («Пушер», Pusher), яка стала початком трилогії данського режисера Ніколаса Віндінґа Рефна. Потім для актора знову пішла черга малопомітних ролей. Перше визнання публіки він отримав у 2000 р. за ролі Арне у фільмі «Мерехтливі вогні» (дан. Blinkende Lygter, англ. Flickering Lights) і Аллана Фішера в данській поліцейській серії «Спецподрозділ» (дан. Rejseholdet) (2000—2004).

Значною мірою популярність актора зросла після того, як місцеві журнали відзначили його титулом «найсексуальнішого чоловіка Данії».[5][6] Позитивні відгуки вдома й за межами Данії Мадс Міккельсен здобув у 2002 р. після роботи у вітчизняному фільмі «Відкриті серця» (дан. Elsker dig for evigt). Але вже в 2003 р., відірвавшись від данського кіно, Мадс з'являється в іспано-данській комедії «Торремолінос 73» (Torremolinos 73). У наступному 2004 році він грає Трістана в історичному фільмі «Король Артур» в ансамблі з такими відомими акторами, як Клайв Овен і Кіра Найтлі. Після невеликої американської перерви Міккельсен знову з'являється в ролі Тоні у фільмі «Дилер 2».

Справжнім проривом для актора стала головна роль у дансько-шведському фільмі «Після весілля» (дан. Efter brylluppet, швед. Efter bröllopet, 2006), за яку актор був відзначений декількома преміями та номінаціями за найкраще виконання головної чоловічої ролі різних кінофестивалів. У тому ж 2006-му році Мадс разом із Денієлом Крейгом бере участь у роботі над фільмом «Казино „Рояль“», із серії «бондіани». Там він переконливо зіграв лиходія Ле Шиффра, його гра не розчарувала шанувальників, і, мабуть, гарантувала акторові брак відсутності ролей у майбутньому в його рідній країні озер.

У 2010 році він знявся в рімейку «Битва титанів» у ролі Драко, лідера царських охоронців разом із Семом Вортінгтоном.

Роль м'якого вихователя дитячого садка Лукаса в психологічній драмі Томаса Вінтерберга «Полювання» принесла Міккельсену Приз за найкращу чоловічу роль 65-го Каннського кінофестивалю.

2 грудня 2016 року на церемонії нагородження The Game Awards 2016 показали другий тизер гри Death Stranding, де фігурують персонажі, змодельовані за образом Гільєрмо дель Торо і Мадса Міккельсена. Персонаж Міккельсена, припускалось, є антагоністом, наділеним надприродними здібностями.

У тому ж році відбулися прем'єри двох великих проєктів під назвами «Доктор Стрендж» і «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія». У супергеройському фільмі Marvel Міккельсен зіграв головного лиходія, що вступив у боротьбу з персонажем Бенедикта Камбербетча, а у спінофі кіносаги «Зоряні війни» — батька головної героїні у виконанні Фелісіті Джонс.

2019 року виконав одну з головних ролей у бойовику «Полярний», екранізації однойменного коміксу шведського режисера Юнаса Окерлунда.

У 2020 після того як оголосили що Мес замінить Джонні Деппа в Фантастичні Звірі: Таємниці Дамблдора в ролі Ґелерта Ґріндельвальда.І в 2022 році світ потім побачив цей фільм.Також через це , на актора посипалось багато гейту.

У 2021 зіграв на своїй батьківщині вчителя з історії - Мартіна у фільмі "Ще по одній ". Фільм отримав "Оскар" за "Найкращий фільм іноземною мовою".Фільм став символом пам'яті Іди Вінтерберг, доньки режисера,   яка в 17 років загинула в автокатастрофі через чотири дні після початку зйомок.Також на початку планувалась,  що саме вона зіграє доньку головного героя. З Томасом Вінтебергом ,  Міккельсен вже працював у іншому данському фільмі "Полювання"

У 2023 зіграв нациста Юргена Фоллера в останньому фільмі франшизи "Індіана Джонс". В тому ж році на "Венеціанському кінофестивалі" відбулась прем'єра "Бастарден" (дан. "Bastarden") (англ. "The Promised Land").Міккельсен зіграв Людвіка фон Калена в історичному фільмі данського режисера Ніколая Арселя 2023 року, заснований на книзі «Капітан і Енн Барбара» Іди Єссен "Бастарден". З Арселем , Міккельсен працював в 2012 у "Королівському романі".Фільм потрапив до "короткого списку" на "Оскар" ,  але ,  на жаль, далі не пройшов.


Крайній проєкт актора- це "Dust Bunny" (дослівний переклад "пильний кролик) , режисером якого став Брайан Фуллер продюсер.Міккельсен вже працював з Фуллером під час знімання "Ганнібала",але того разу Фуллер був продюсером.Зйомки розпочались у червні 2023 , наскільки відомо з інстаграму самого Браяна Фуллера, данець , вже відзняли усі сцени Міккельсеном. Фільм про 8 річну дівчинку,яка попросила допомогти вбити монстра ,який живучи в неї під ліжком, з'їв її родину.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2000 році він одружився з Ганною Якобсен, з якою він зустрічався з 1986 року. У них є дочка Віола (народилася 5 грудня 1992[7]) і син Карл (народився 29 липня 1997, військовослужбовець[8]).

Переїзджав до Торонто у 2012 році, коли почали знімання «Ганнібала»[джерело?]. Але постійне місце проживання - Копенгаген.

Міккельсен має будиночок на Майорці , який є для актора та його дружини - другим домом. В 2023 стало відомо,що актор має онуку Марію , від його старшої дитини - Віоли. Новина стала відомою на врученні акторові нагороду "Бембі"у листопаді 2023[9]

Є нерелігійним[джерело?].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кадр із фільму «Вальгала: Сага про вікінга»

Фільми[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Роль Примітки
1996 Кафе «Гектор» Café Hector Андерс корометражний
1996 Квітковий в'язень Blomsterfangen Макс корометражний
1996 Дилер Pusher Тонні
1998 Заблукавший Vildspor Джиммі
1998 Ангел Ночі Nattens Engel Ронні
1999 Том Мерріт Tom Merritt Елмер Карр корометражний
1999 Той, що стікає кров'ю Bleeder Ленні
2000 Мерехтливі вогні Blinkende lygter Арне
2001 Світ Мони Monas verden Каспер
2001 Все шкереберть En Kort en lang Якоб
2002 Я — Діна I Am Dina Нільс
2002 Відкриті серця Elsker dig for evigt Нільс
2002 Уілбур хоче вбити себе Wilbur Wants to Kill Himself доктор Хорст
2003 Ню Nu Якоб (молодий) корометражний
2003 Зелені різники De grønne slagtere Свенд
2003 Торремолінос 73 Torremolinos 73 Магнус
2004 Король Артур King Arthur Трістан
2005 Дилер 2 Pusher 2 Тонні
2005 Адамові яблука Adams æbler Іван
2006 Після весілля Efter brylluppet Якоб
2006 Прага Prag Крістофер
2006 Вихід Exit Томас Скепхульт
2006 Казино «Рояль» Casino Royale Льо Шиффр
2008 Полум'я і Цитрон Flammen & Citronen Цитрон
2009 Коко Шанель та Ігор Стравінський Coco Chanel & Igor Stravinsky Ігор Стравинський
2009 Вальгала: Сага про вікінга Valhalla Rising Одноокий
2009 Двері Die Tür Девід Андернах
2010 Битва титанів Clash of the Titans Драко
2011 Мушкетери The Three Musketeers граф Рошфор
2012 Королівський роман En kongelig affære Йоганн Фрідріх Струензе
2012 Полювання Jagten Лукас
2012 Рухайся Move On Марк
2013 Небезпечна ілюзія (Закохатися до смерті) The Necessary Death of Charlie Countryman Найджел
2013 Міхаель Кольхаас Michael Kohlhaas Міхаель Кольхаас
2014 Порятунок The Salvation Йон Йенсен
2015 Чоловіки та кури Mænd & høns Еліас
2016 Доктор Стрендж Doctor Strange Кецилій
2016 Фантом Le Fantôme Льо Фантом корометражний
2016 Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія Rogue One: A Star Wars Story Гален Ерсо
2018 Арктичний Arctic Овергард
2018 Ван Гог. На порозі вічності At Eternity's Gate священник
2019 Полярний Polar Дункан Візла
2020 Ще по одній Druk Мартін
2020 Лицарі справедливості Retfærdighedens ryttere Маркус
2021 Хода хаосу Chaos Walking міський голова Девід Прентіс
2022 Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора Fantastic Beasts: The Secrets of Dumbledore Ґелерт Ґріндельвальд
2023 Індіана Джонс 5 Indiana Jones 5 Юрген Воллер
2023 Земля Короля Bastarden Людвіг фон Кален

Серіали[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Роль Примітки
2000-2004 Спецпідрозділ Rejseholdet Аллан Фішер 32 епізоди
2005 Юлі Julie Геральд, батько Юлі 6 епізодів
2013-2015 Ганнібал Hannibal Ганнібал Лектер 39 епізодів

Відеоігри[ред. | ред. код]

Рік Оригінальна назва Роль Примітки
2008 007: Quantum of Solace Льо Шиффр голос
2019 Death Stranding Кліфф голос і захоплення руху

Примітки[ред. | ред. код]

  1. DanskeFilm.dk — 1999.
  2. Awards 2012. Cannes. Процитовано 27 травня 2012.
  3. Bafta Film Awards 2021: The nominations in full. BBC News. 9 березня 2021.
  4. Scott, A. O. (16 серпня 2012). Great Dane. The New York Times. Процитовано 4 травня 2015.
  5. Сторінка актора на офіційному сайті Данського королівства (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  6. Мадс Міккельсен, найсексуальніший чоловік Данії… (стаття у «Вашингтон пост», англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  7. Mwangi, Teresia (29 червня 2021). Viola Jacobsen Mikkelsen: 5 facts about Mad Mikkelsen's daughter. Tuko.co.ke - Kenya news. (англ.). Процитовано 25 листопада 2023.
  8. Carl Jacobsen Mikkelsen Biography , Age, Nationality, Instagram - ZGR.net. turtlebot.css.edu. Процитовано 25 листопада 2023.
  9. Actor Mads Mikkelsen dedicates Bambi to his granddaughter. aussiedlerbote.de (англ.). 17 листопада 2023. Процитовано 24 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]