Межа Оппенгеймера — Волкова
Межа Оппенгеймера — Волкова (за прізвищами Роберта Оппенгеймера та Джорджа Майкла Волкова, що висунули дану гіпотезу) — верхня межа маси нейтронної зірки, при якій тиск виродженого нейтронного газу не може компенсувати сили гравітації, що призводить до її колапсу в чорну діру. Одночасно межа Оппенгеймера — Волкова є нижньою межею маси чорних дір, що утворюються в ході еволюції зірок.
Точне значення межі станом на 2008 рік невідомо через високу невизначеність знань про властивості макроскопічних станів виродженої баріонної матерії з украй високою щільністю: в надрах нейтронних зірок щільність матерії відповідає ядерній щільності (~ 1014 г/см³, що в ~108 разів перевищує щільність білих карликів) та рівняння стану такої матерії в точності невідомо. Сучасні оцінки межі Оппенгеймера — Волкова лежать в межах 2,5-3 сонячних мас.
Експериментальні дані [ред.]
- Найбільша масивна (з відкритих до цього часу) нейтронна зірка J1614-2230 має масу 1,97 сонячних мас[1].
- Найбільш маломасивна (з відомих) чорна діра це — XTE J1650-500, яка була відкрита в 2001 році. Дослідження показали, що її маса становить 3,8±0,5 сонячної маси[2].
Примітки [ред.]
- ↑ «Most Massive Neutron Star Breaks Cosmic Record» (англійською). SPACE.com. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 27 октября 2009.
- ↑ «NASA Scientists Identify Smallest Known Black Hole» (англійською). НАСА. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 22 января 2009.
Посилання [ред.]
- Stergioulas, N., "Rotating Stars in Relativity", Living Reviews in Relativity, Vol. 6, (2003), No. 3.
- Обнаружена рекордно тяжелая нейтронная звезда
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
