Межигір

село Межигір
Автобусна зупинка с. Межигір Автобусна зупинка с. Межигір
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Жванецька сільська громада
Основні дані
Колишня назва	Рожалівка
Населення	113
Площа	0,383 км²
Густота населення	295,04 осіб/км²
Поштовий індекс	32377
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°31′43″ пн. ш. 26°37′02″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32377, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Сокіл
Карта
Межигір
Межигір
Мапа
Межигір у Вікісховищі

Межи́гір — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

Первинна назва села — «Рожалівка» втрачається у другій половині XIX століття, з’являється нова – Межигір, яка вказує на місцезнаходження, особливості рельєфу території.

Географія

Наддністрянське село Межигір розкинулося поблизу Дністра, на його лівому березі, за 23 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 9,3 кілометри від автошляху національного значення Н03. Селом тече невелика річка Рудка, яка на південь від села біля Слобідки-Малиновецької впадає в річку Дністер.

Клімат

Межигір знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

Поселення виникло після 1820 року і отримало назву Рожалівка.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

У 1862 році первинна назва села втрачається і з’являється нова – Межигір.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Населення становить 113 осіб станом на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

• 
  Автобусна зупинка

Див. також

• Межигір'я (маєток) — колишня резиденція державного зрадника Віктора Януковича в селі Нові Петрівці.
• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.