Межиріч (Рівненський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Межиріч (Острозький район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Межиріч
Герб Прапор
Загальний вигляд на Межиріцький монастир
Загальний вигляд на Межиріцький монастир
Загальний вигляд на Межиріцький монастир
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Острозька міська громада
Код КАТОТТГ UA56060450300040003
Облікова картка село Межиріч 
Основні дані
Засноване 1396
Населення 1490
Площа 2,398 км²
Густота населення 621,35 осіб/км²
Поштовий індекс 35808
Телефонний код +380 3654
Географічні дані
Географічні координати 50°18′04″ пн. ш. 26°28′30″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Водойми річки: Вілія, Збитинка
Місцева влада
Адреса ради 35808, Рівненська обл., Острозький р-н, с.Межиріч, вул.Молодіжна,1
Карта
Межиріч. Карта розташування: Україна
Межиріч
Межиріч
Межиріч. Карта розташування: Рівненська область
Межиріч
Межиріч
Мапа
Мапа

CMNS: Межиріч у Вікісховищі

Межирі́ч — село Рівненського району Рівненської області. Відоме перш за все Свято-Троїцьким чоловічим монастирем. З 2020 року село у складі Острозької громади, до 2020 року —адміністративний центр Межиріцької сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Селом течуть річки Збитинка та Вілія.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село Межиріч має місце у грамоті Великого князя Литовського Вітовта, написаній 2 липня 1396 року в Луцьку[1]. У цій грамоті Вітовт підтверджує своє попереднє надання для князя Федора Острозького міста Острог з прилеглими до нього землями, збільшуючи це надання кількома маєтками, серед яких був і Межиріч. 1396 р. володарем с. Межиріч стає преподобний князь Федор Острозький, який 1442 р. прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі, де і закінчив своє праведне життя. Князь Федір мав у Межирічі свій укріплений замок, який швидше всього був дерев'яний і являв собою городище — земляні вали, поверх яких був поставлений частокіл з колод із загостреними верхами. Посеред замку стояла дерев'яна Троїцька церква, яка була основою монастиря. В середині XV століття, після загибелі храму від пожежі, починається будівництво кам'яною церкви, що збереглася до наших днів.

Межиріч Острозький на мапі Зигмунда Герстмана

1605 року клопотами краківського каштеляна, римо-католика Януша (Івана у православ'ї) Острозького Межиріч офіційно отримує магдебурзьке право. У 1612 р. за його наказом у місті почалися роботи з перебудови замку та Троїцької церкви на францисканський монастир. З півночі та півдня до церкви прибудовували два двоповерхових корпуси з келіями. В їх зовнішніх кутах виросли круглі триярусні башти з бійницями та конусоподібними дахами, які надають комплексу ще більшої схожості з замком.

За доби Речі Посполитої стилізоване зображення Троїцької церкви виступало в гербі містечка, відомому нині з відбитків печаток місцевої ратуші.

Козацька війна майже дощенту зруйнувала місто: за описом 1708 р. тут зафіксовано зруйнування земляних валів, від панської резиденції залишилося лише два каміни.

Пізніше Межиріч переходив від одних можновладців до інших, все більше перетворюючись на пустку. 1866 року російська імперська влада францисканський монастир реорганізувала, костел знову став православною церквою.

У 1906 році містечко Кунівської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 3 верст, від волості 12. Дворів 214, мешканців 1742[2].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села збереглися залишки поселення (1517 ст. до н. е.), давньоруського городища з валами (1113 ст.), а також пам'ятки національного значення: міські ворота (16 ст.), піч для опалення замку (17 ст.) та Свято-Троїцький Межирицький чоловічий монастир-фортеця (15—17 ст.), який належить до найвизначніших історико-архітектурних ансамблів України доби ренесансу і є основою унікального середньовічного оборонного комплексу. 1968 село Межиріч включене до переліку історичних міст і населених пунктів України.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 67. Вітовт, великий князь литовський, дарує князю Федору Даниловичу Острог i належні йому села. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016. 
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 25 травня 2020. 
  3. Книга пам'яті. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018. 

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]