Міздряний клей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мездровий клей)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тваринний клей в гранулах

Міздря́ний клей, міздрови́й клей[1][2] — клей тваринного походження, який створюється шляхом тривалого кип'ятіння сполучної тканини відходів тваринництва (в тому числі кроликів і риби[3]). Основною сировиною є так звана міздря́ — шар підшкірної клітковини[4].

Ці клеї колоїдних білків формуються за рахунок гідролізу колагену зі шкіри, кісток, сухожилля та інших тканин, і є схожим на желатин. Саме слово «колаген» походить від грец. κόλλα, «колла», що означає «клей». Ці білки утворюють молекулярний зв'язок з клеєним об'єктом.

Історія[ред. | ред. код]

Близько 5000 років тому єгиптяни використовували міздряний клей[5]. У Стародавньому Єгипті було виявлено не тільки клеєні предмети меблів, а й збереглися написи і залишки клею. Також збереглися настінні розписи, які зображають використання клею в столярних майстернях, наприклад, у гробниці префекта Рекхамара з Фів (близько 1475 до н. е.), або в гробниці Небанона Іпукі (начальника скульпторів Фів). Існують докази того, що шумери також використовували цей клей (раніш, ніж єгиптяни).

Греки: Гомер згадує використання клею в своїх віршах. Пізніше, описав грецький філософ Теофраст (371—286 до н. е.) у своїй «Історії рослин», склеюванням деревини.

Римляни: Пліній Старший у своїй «Природничій історії» описує різні клеї та їхнє виробництво.

У Середні віки знайшли рукописи, з доповідями про виробництво клею, наприклад, рукопис монаха-бенедиктинця Феофіла Пресвітера з 11-12 ст. в «Знесення різних мистецтв».

Типи і види використання[ред. | ред. код]

Приготований клей, охолоджений до кімнатної температури
Гарячий клей
Рідкий клей

Тваринний клей найпоширеніший в деревообробній промисловості клей, який використовувався протягом тисяч років до появи синтетичних клеїв, таких як полівінілацетат (клей ПВА) та інші смоляних клеїв в 20 столітті. Сьогодні він використовується в основному скрипковими майстрами, при виробництві труб органів, ремонті фортепіано, при реставрації антикваріату.

Клей має ряд переваг і недоліків в порівнянні з іншими клеями. Клей наноситься гарячим. Як правило, наноситься пензлем або шпателем. При роботі з клеєм, він весь час залишається гарячим. Для цього використовують підігрів банок з клеєм електричним способом, в пароварці, або просто на водяній бані: «каструля в каструлю» (для швидкого і неодноразового повторення цієї процедури).

Клей може бути у вигляді гранул, пластівців або плоских листів, які мають невизначений термін зберігання, якщо їх зберігати в сухому місці. Він розчиняється у воді, нагрітій, як правило, близько 60 °C (140 °F). Більш високі температури швидко знищують адгезивні властивості міздрового клею.[6] При охолодженні, міздровий клей швидко перетворюється в гель. При кімнатній температурі, підготовлений міздровий клей має консистенцію жорсткого желатину, який, по суті є аналогічного складу. Всі клеї мають обмежений час, коли клей залишається рідким і працездатним. Склеювання об'єктів після цього терміну призводить до слабкого зв'язку. Цей період, як правило, становить хвилину або менше. На практиці це часто означає необхідність того, щоб склеювані частини були теплими, і склеювання проводилось у дуже теплій кімнаті[7], хоча цими умовами можна нехтувати, якщо клей і операція затискання може бути проведена швидко, а притиснуті один до одного склеювані об'єкти затиснути зі затискачами — бажано на 24 години.

Надлишок клею можна зберігати в морозильнику, щоб запобігти псуванню від розвитку мікроорганізмів.

Виробництво[ред. | ред. код]

Шкури (чи сировину) вимочують у воді. Потім обробляють вапном для знежирення. Після цього шкури промивають для видалення вапна, і будь-які його залишки нейтралізують промиванням в слабкому розчині кислоти. Шкури нагрівають у воді, ретельно контролюючи температуру в межах близько 70 градусів за Цельсієм. Звільнюються колагени. Утворений клей-ліквор потім відсмоктується. Після цього доливають більше води, і процес повторюють підвищивши температуру. Клей-ліквор сушать і відколюють в гранули[8]. У торгівлю поступає у вигляді пластин, листів або як грубий порошок.

Властивості[ред. | ред. код]

Значними недоліками міздрового клею є його теплові обмеження, короткий час застосування приготованого клею, погані заповнюючі властивості та вразливість до мікроорганізмів. Ці недоліки компенсуються рядом переваг: клейові з'єднання виглядають прихованими, є оборотними для ремонту (для успішного ремонту вимагається видалення старого клею з клеєного матеріалу). Нещодавні клейові з'єднання можна легко розпустити із застосуванням тепла і пари.

Наприклад, інструменти скрипкової сім'ї вимагають періодичного розбирання для ремонту і технічного обслуговування. Таким чином клей видаляється часто без значних збитків для дерева.

Приготований і охолоджений до загустіння клей відновлює свої робочі властивості (консистенцію) після нагрівання.

Клей з кролячої шкіри[ред. | ред. код]

Клей з кролячої шкіри є гнучкішим у сухому стані, ніж звичайні тваринні клеї. Він використовується для шліхтування (калібрування) або ґрунтування художніх полотен під олійні фарби. Він також використовується в палітурних роботах і як компонент деяких рецептів для гіпсових сумішей. Цей клей має світліший колір, ніж кістковий клей. Клей (часто з додаванням цукру) протягом тривалого часу використовувався на поштових марках.

Риб'ячий клей[ред. | ред. код]

Клей з риб'ячої луски і кісток використовувався як недорога сполучна речовина для різних пігментів і додавався в штукатурку. Риб'ячий клей затримує застигання гіпсу, що дає більше часу на його обробку.

Техніка використання[ред. | ред. код]

  1. Сухий клей замочити від 5 до 20 г клею в 100 мл води протягом 24 годин. Або приблизно в такій же кількості води. Через кілька годин замочування клей набухає.
  2. додати добавки (CaCO3, наприклад).
  3. нагріти у водяній бані до температури 50-65 °C. (Занадто висока температура руйнує клей). Клей набуде в'язкості сиропу або еквіваленту рідкого меду. (Добре зарекомендувало себе обережне! нагрівання в мікрохвильовій печі)
  4. швидко застосувати (охолоджений клей можна підігріти і використовувати пізніше.)
  5. Зтискування зклеюваних деталей. Досвід показує, що зтискування становить близько 30 хвилин. Потім склеєні шматки не повинні бути задіяні у використанні до закінчення 24 годинного терміну після склеювання.

Добавки:

Додавання гліцерину може пом'якшити клей. Однак він може вступати в реакцію з іншими добавками, які змінюють якість склеювання.

Щітка для клею повинна мати затискачі з нержавіючої сталі або пов'язаних металів.

Час зберігання в сухому, прохолодному і сухому місці практично необмежений. Охолоджений залишок клею повинен зберігатися в холодному (наприклад, заморожений у холодильнику) місці.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Міздряний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Міздровий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Mayer, Ralph (1991). The Artist's Handbook of Materials and Techniques. New York: Viking. p. 437. ISBN 0-670-83701-6
  4. ↑ Міздря // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Leonard Gorelick e John A. Gwinnett, Ancient Egypt Stone-Drilling--An Experimental Perspective on a Scholarly Disagreement, in Spring, a. 1983, n. 25 (3), pp. 40-47. http://www.penn.museum/documents/publications/expedition/PDFs/25-3/ancient.pdf [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Weisshaar 1988, p. 249
  7. ↑ Courtnall 1999, p. 62.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 15 листопада 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Knochenleim, klassischer Glutin-Warmleim [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міздряний_клей&oldid=36380615