Мезони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Noneto mesônico de spin 0.png

Мезони (рос. мезоны, англ. mesons, нім. Mesone n pl) - родина елементарних частинок, адрони з цілим спіном, які складаються з кварка та антикварка. Нестабільні частинки.


Назва[ред.ред. код]

Історично назва пов’язана з тим, що маса перших відкритих мезонів була більша за масу електрона, але менша за масу нуклона.

Історія відкриття[ред.ред. код]

Хідекі Юкава запропонував ідею про те, що ядерна взаємодія опосередкована певним полем (ввів потенціал Юкави для його опису). Він розрахував, що маси частинок, які переносять цю взаємодію, повинні бути порядку 250 мас електрона. Потім справді спостерігали піони, що мають масу 273 мас електрона для заряджених піонів і 264 мас електрона - для нейтральних.

Взаємодії[ред.ред. код]

Беруть участь у всіх трьох видах взаємодії – сильній, електромагнітній та слабкій, при цьому сильна взаємодія превалює (на близьких відстанях).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють піони (π-мезони), каони (К-мезони), етони (η-мезон) та багато інших.

Властивості[ред.ред. код]

Від класу баріонів (які теж є адронами) відрізняються відсутністю баріонного заряду. Мають цілий спін. Бувають електрично зарядженими і нейтральними, дивними і чарівними (в залежності від аромату кварків, з яких складається мезон), мають цілий і напівцілий ізотопічний спін. Існують у вигляді частинок і античастинок. Вперше відкриті у космічних променях.

Як частинки із цілим спіном мезони належать до бозонів і підкоряються статистиці Бозе-Айнштайна.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.