Мезонін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мезoнін)
Мезоні́н (безанін, безданін; іт. mezzanino,від, від mezzano — середній, італ.< лат. — напівповерх) — в архітектурі мезонін предтставляє собою надбудову над середньою частиною житлового (зазвичай невеликого) будинку. Мезонін часто має балкон.
У Російській імперії мезонін набув дуже широкого поширення в 19 столітті як частина кам'яних і особливо дерев'яних малоповерхових будівель і став відмінною рисою поміщицьких і інших садиб. Синонімічні мезоніну слова пів поверху, надбудуй, вежа, напівярус, напівжитло; теремок. Виник і прикметник мезонінний, тобто до нього що відноситься.
Ця деталь в архітектурі відома з твору А. П. Чехова « Будинок з мезоніном».
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Велика радянська енциклопедія
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7
