Меланезійці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Меланезієць острова Амбрим (Нові Гебриди) біля тотемного стовпа

Меланезі́йці — група народів, що населяють острови Меланезії в Тихому океані, що примикають до Австралії та Нової Гвінеї. Разом з Полінезією і Мікронезією складає регіон, званий Океанія. У перекладі з грецької Меланезия означає «Чорні острови». Расовий тип — австралоїдний з невеликим монголоїдним елементом, близькі до папуасів Нової Гвінеї і остров'ян Торресової протоки.

Меланезійці заселяють Архіпелаг Бісмарка (Нову Британію, Нову Ірландію, острови Адміралтейства), Соломонові острови, Нові Гебріди, Нову Каледонію, Фіджі, острови Тробріан і Луїзіана, Острови Торресової протоки. Більшість цих островів має вулканічне походження, і за розмірами вони більші, ніж полінезійські або мікронезійські. А природні ресурси багатші.

Чисельність[ред.ред. код]

Найбільш великі народи по регіонам[ред.ред. код]

Соломонові острови — ареаре, квараае, саа, нгела, малу, лау, фаталека, Марова, тробріанці. Цю групу об'єднують під назвою «Народи Соломонових островів». Вануату (Н. Гебріди) — ефате, ндуіндуі, абма, танна, ленакел, великі намба, анейтьюм. О-ви Бісмарка — толу, кілівіла, нехаї. Н. Каледонія — канакі (мелановокаледонци). Фіджі — фіджійці. Н. Гвінея — моту та ін.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]