Меланізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорна пантера.

Меланізм (від грец. μέλας — «чорний») — збільшення вмісту темного пігменту меланіну вище норми для даного виду тварин. У тварин меланін зустрічається в шкірі, шерсті, волоссі, пір'ї, сітківці ока, а також у деяких внутрішніх органах. Науково точнішим визначенням меланізму буде "фенотип, в якому можлива меланінова пігментація організму є повністю, або майже повністю, вираженою". Синонімом для цього статусу, що використовується у лікарській практиці щодо людини, є меланоз.

Абундизм[ред.ред. код]

Близьким до меланізму поняттям є "абундизм" - стан, при якому посилена пігментація шкіри або інших покривів проходить не рівномірно, а окремими ділянками. При абундизмі, наприклад, плями або смуги у плямистих та смугастих тварин можуть розширюватись аж до злиття, що призводить до так званого псевдо-меланізму. Меланізм та абундизм найчастіше є результатом мутацій, але можуть виникати і внаслідок інших факторів, таких як вплив незвичайних температур під час вагітності, що може порушувати транскрипцію та трансляцію генів.

Індустріальний меланізм[ред.ред. код]

Меланізм (або абундизм) тварин, що виникає внаслідок антропогенного впливу на їхнє життєве середовище, називається " індустріальним меланізмом". Класичним прикладом індустріального меланізму в якості пристосування до антропогенних змін навколишнього середовища є розповсюдження цього феномену в популяції метелика П'ядун березовий (Biston betularia) на території Великобританії.

Поширення меланізму[ред.ред. код]

Явище меланізму спостерігається за нормальних умов у багатьох видів тварин: ссавців (вивірка, лисиця, майже всі види родини котових), плазунів (коралова змія), комах (п'ядуни), риб.

Серед ссавців класичним прикладом меланізму є його прояви у кішок. Леопард, пума та ягуар, у яких виявляється меланізм, звичайно називаються "пантерами" або "чорними пантерами". Прикладом сильного поширення мутації, що призводить до меланізму, в популяції котових, є популяція леопарда на території Малайзії, де близько 50% тварин є меланістами (тобто мають чорне забарвлення). Взагалі серед великих кішок меланізм звичайно є поширенішим у тих популяціях, що мешкають в щільних лісах - за умови брака освітлення темні тварини тут є менш помітними, ніж на відкритій місцевості, що полегшує їм виживання при дії природнього добору.

Меланізм у свійських тварин[ред.ред. код]

У свійської кішки також часто зустрічаються чорні меланістичні форми. При цьому в популяціях здичавілих кішок у великих містах природній добір призводить до збільшення відносної кількості чорних особин: показано, що чорні кішки мають збалансованішу нервову систему та швидшу реакцію, аніж кішки інших забарвлень, що полегшує першим виживання в міському середовищі.

Див. також[ред.ред. код]