Мелетій Смотрицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Смотрицький Мелетій
Meletij Smotrickij.jpeg
Мелетій Смотрицький
Народився 1577
Смотрич (смт) Дунаєвецькому районі Хмельницької області
Помер 27 грудня 1633(1633-12-27)
Дермань, Здолбунівському районі Рівненської області
Відомий Письменник, церковний і освітній діяч

Мелетій Смотрицький (світське ім'я — Максим Герасимович; *1577 — †27 грудня 1633) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.

Біографія[ред.ред. код]

Мелетій Смотрицький народився у сім'ї руського (українського) письменника-полеміста Герасима Смотрицького, або у містечку Смотрич, тепер смт. Дунаєвецького району Хмельницької області, або у м. Кам'янець-Подільський цієї ж області.

Навчався в Острозькій школі, потім (15941600, за підтримки князя Василя Костянтина Острозького) — у Віленській академії єзуїтів. За інформацією надісланою до Риму у 1630 році його короткої біографії, закінчив «менші студії гуманістичні». Через занепокоєння батьків, родичів його релігійними переконаннями, отриманими під час навчання, був висланий навчатись до Німеччини — до шкіл протестантів. За рапортом папського нунція у Варшаві А.Сантакроче — був виключений з Академії через «схизму».[1]; слухав лекції в Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому університетах як наставник (прецептор) молодого князя Богдана Соломерецького. Імовірно, за кордоном одержав учений ступінь доктора медицини.

У 1601 році мешкав у маєтку Соломирецьких під маєтком, де навчав молодих князів. Прізвище Соломерецький є серед записаних навчатись у Лепцігу 1606 року.[1] Близько 1608 року прибув до Вільного (Вільна), де, ймовірно, викладав у братській школі. Під псевдонімом Теофіл Ортолог 1610 року надрукував свій видатний полемічний твір «Тренос» («Θринос»). Приблизно в 16151618 викладав церковнослов'янську та латинську мови в Київській братській школі, був одним з перших її ректорів. У 1616 виходить його переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного… Калиста». У 1618 повернувся до Вільна, де в Святодухівському монастирі постригся в ченці під ім'ям Мелетій.

1619 року у м. Єв'ї (Вевіс) біля Вільна вийшла друком його славнозвісна праця «Грамматіки славєнскія правилноє Сvнтаґма». Деякі біографи Смотрицького пишуть, що він у 16171620 роках склав лексикон (але жодних слідів словника не збереглося), раніше (1615 року) у Кельні опублікував граматику грецької мови. Брав участь у написанні «Букваря языка славенска», надрукованого 1618 року в Єв'ї.

1620 року висвячений на православного архієпископа полоцького, єпископа вітебського й мстиславського. Після цього видав низку антиуніатських творів, за що зазнав переслідувань коронних владців.

На початку 1624 року Смотрицький вирушив з Києва у подорож на Схід (Константинополь, Палестина, Єгипет). Навесні 1625 року повернувся до Києва.

Піклуючись про відродження православ'я в слов'янському світі висловлювався за принесення в Московське царство православної вченості.[2].

Влітку 1627 року перебував в Дермані як архимандрит Дерманського монастиря, що знаходився на території володінь брацлавського воєводи князя Олександра Заславського, який перед цим став католиком. 19 лютого 1627 року князь написав листа, в якому ставив умови отримання М.Смотрицьким посади. 6 липня 1627 року, перебуваючи в маєтку О.Заславського за присутності митрополита Йосифа Рутського склав визнання віри, написав листи до Папи Урбана 8, кардинала О. Бандіні, Святої Канцелярії. 21-31 серпня 1627 року написав лист до Патріарха К.Лукаріса з проханням детально пояснити Православну доктрину віри. Близько 8/18 вересня в Києві зустрівся, зокрема, з І. Борецьким, Петром Могилою. Перед Зеленими святами закінчив писати «Апологію». Брав участь в Синоді Руської православної церкви у Києві 13/23 серпня 1628 року. 14/24 серпня під час служби в Києво-Печерській лаврі всі єпископи прокляли «Апологію» М. Смотрицького, рукопис порвали, розкидали. Перейшов на бік унії, Папа Урбан VIII 5 червня 1631 року надав М. Смотрицькому посаду (титул) ієраполітанського архієпископа, який є під юрисдикцією Антіохійського Патріарха.

Протягом 16281629 років видав кілька книжок, у яких виправдовував свій учинок, агітував за унію, за скликання собору для примирення українських церков. У 1629 р. у латинській катедрі Львова перший раз відправили Богослужіння єпископи-уніяти, серед яких був Мелетій Смотрицький (парафіяни не сприйняли подію позитивно).

Помер Смотрицький 1633 року у селі Дермань (нині Здолбунівський район Рівненської області); похований у Дерманському монастирі. За спогадами його сповідника — єзуїта Войцеха Кортицкого — перед смертю попросив дати йому папську буллу, яку йому дали через 5 годин після смерті. Кілька днів були марні спроби багатьох забрати її назад з холодної руки; це зробив Йосиф Рутський.[3]

Твори[ред.ред. код]

  • Θρηνος to iest Lament iedyney S. powszechney apostolskiey Wschodniey Cerkwie… — Wilno, 1610;
  • Apologia. — Львів, 1628 (за сприяння Касіяна Саковича);
  • Αντιγραφη (Антиграфи) // Памятники полемической лит-ры, — СПб., 1903. — Кн. 3 (Русск. ист. библиотека, Т. 19); багатого мужа в Бозі велебного господина отця Леонтія Карповича, архімандрита общіа обителі при церкві Сошествія святого духа братства церковного Віленського православного гречеського // Пам'ятки братських шкіл в Україні. — К., 1988.

М. Смотрицький використовував для написання своїх творів польську мову.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577–1633)… S. 357
  2. Горобець В. М. Українсько-російські контакти початку раннього Нового часу // Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України. — Київ: Наукова думка, 2004. — Т.1.
  3. Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577–1633)… S. 361

Література[ред.ред. код]

  • Прокошина Е. Мелетий Смотрицкий. — Минск, 1966;
  • Яременко П. К. Мелетій Смотрицький. Життя і творчість. — К., 1986;
  • Короткий В. С. Творческий путь Мелетия Смотрицкого. — Минск, 1987;
  • Кралюк. П. Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI — початку XVII ст. — Острог, 2007;
  • Німчук В. В. Києво-Могилянська академія і розвиток укр. лінгвістики XVII — XIX ст. // Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов'янських народів. — К., 1988;
  • Мицько І. З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. — К., 1990;
  • Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї в Україні. — К., 1991.
  • Мелетій М. Соловій, Мелетій Смотрицький як письменник, ч. І-ІІ — Рим 1978.
  • Бабич Сергій. Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко. Монографія [у надзаг.: Львівська медієвістика. — Вип.2] / За редакцією проф. Богдани Криси. — Львів: Свічадо, 2008. — 180с.
  • Історія України в особах: IX–XVIII ст. К.:Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
  • Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577–1633) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999.— Tom XXXIХ/3, zeszyt 162. — S. 356–362. (пол.)
  • Collekted Works of Meletij Smotryc’kyj / With an Introduction by David A. Frick // Harvard Library of Early Ukrainian Literature. – Vol. I. – Cambridge­Mass, 1987. – 805 р.
  • Голик Р. Тіло, душа і поділений світ: стереотипи раннього бароко у творчості Мелетія М. Смотрицького та Кирила Транквіліона Ставровецького. Біля джерел українського бароко: Збірник наукових праць. – Львів, 2010. – С. 134 ­163.

Посилання[ред.ред. код]