Мельбурн (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеропорт Мельбурна
Melbourne–Tullamarine
ІАТА: MEL  • ICAO: YMML
Загальні дані
37°40′24″ пд. ш. 144°50′36″ сх. д. / 37.67333° пд. ш. 144.84333° сх. д. / -37.67333; 144.84333Координати: 37°40′24″ пд. ш. 144°50′36″ сх. д. / 37.67333° пд. ш. 144.84333° сх. д. / -37.67333; 144.84333
Тип цивільний
Власник Leased Commonwealth Airport
Оператор Australia Pacific Airports Corporation Limited[en]
Обслуговує
Мельбурн
Розташування
Мельбурн, Вікторія, Австралія
Хаб
Висота над р. м. 132 м / 434 фт
Вебсайт melbourneairport.com.au
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
09/27 2,286 асфальт
16/34 3,657 асфальт
Статистика (2018/2019)
Пасажири 37,395,992[1]
Літаки 234,789[1]
Економічний вплив (2012) $6.8 млрд[2]
Соціальний вплив (2012) 47,4 тис.[2]
Джерела: Australian AIP and aerodrome chart[3]
Passengers and aircraftmovements from the Bureau of Infrastructure, Transport and Regional Economics
Ідентифікатори і посилання
6290242
10001342
MEL. Карта розташування: Австралія
MEL
MEL
Мапа
CMNS: Мельбурн у Вікісховищі

Мельбурнський аеропорт, також відомий як Аеропорт Тулламарін (або Тулла), — головний аеропорт Мельбурна і другий за пасажирообігом аеропорт Австралії. Розташований за 23 км від центра Мельбурна у передмісті Тулламарін. Був відкритий 1970 року, замінивши аеропорт Ессендон. Мельбурнський аеропорт — єдиний міжнародний аеропорт, що обслуговує Мельбурнську агломерацію.

Маршрут Мельбурн — Сідней є четвертою у світі за завантаженістю пасажирською авіалінією та другою за завантаженістю в Азії.[4] З аеропорту є прямі рейси у всі штати й території Австралії, а також велика кількість рейсів до аеропортів Океанії, Азії, Африки, Європи та Північної Америки. Мельбурн є основним призначенням для аеропортів п'яти з семи австралійських столичних аеропортів. Мельбурнський аеропорт є хабом для Qantas і Virgin Blue, для Jetstar Airways і Tiger Airways Australia, які використовують його як основну базу. Аеропорт Мельбурна є найбільш завантаженим аеропортом для експортних вантажів станом на грудень 2008 року і другим за завантаженістю для імпортних вантажів.[5] У Мельбурні знаходяться штаб-квартири Australian air Express і Toll Priority, які обслуговують більше вантажів, ніж інші авіакомпанії Австралії.[6]

У 2003 році Мельбурнський аеропорт здобув премію IATA Eagle Award за обслуговування і дві національні премії за рівень обслуговування туристів.[7][8][9] Skytrax кваліфікував аеропорт Мельбурна як чотиризірковий.[10] В аеропорту є чотири термінали: один міжнародний, два внутрішніх і один бюджетний внутрішній термінал.

Історія[ред. | ред. код]

На початку 1960-их інфраструктура мельбурнського аеропорту Ессендон стала недостатньою для обсягів перевезень, що зростають. Злітно-посадкові смуги (ЗПС) аеропорту Ессендон були надто короткими для приймання нових реактивних літаків, а термінали не могли нормально обслугувати пасажирський трафік, що зростає. Розширення Ессендона було неможливо у зв'язку з тим, що навколо нього була щільна житлова забудова.[11]

27 листопада 1962 року Прем'єр-міністр Австралії Роберт Мензіс оголосив про п'ятирічний план будівництва нового аеропорту в Мельбурні вартістю 45 млн австралійських доларів для приймання реактивних літаків.[12][13] Було обрано ділянку в Тулламаріні, чому сприяла його близькість до Ессендона.[11] У жовтні 1964 року Ansett Australia почала здійснювати рейси на Boeing 727, першому реактивному пасажирському літаку на внутрішніх рейсах в Австралії, що ускладнило роботу аеропорту в Ессендоні і необхідність переведення його на нове місце стала очевидною.[11]

Відповідно до п'ятирічного плану аеропорт став придатним до приймання реактивних літаків у 1967 році, однак не пасажирських рейсів. Літак Air Force One з президентом США Ліндоном Джонсоном на борту приземлився в аеропорту 22 грудня 1967 року.[14] Прем'єр-міністр Австралії Джон Гортон на урочистій церемонії офіційно відкрив аеропорт для міжнародних рейсів 1 липня 1970 року. Внутрішні рейси були переведені у Ессендон 26 червня 1971 року,[15] а перший Boeing 747 аеропорт прийняв того ж року пізніше.[16] У перший рік роботи аеропорт Мельбурна прийняв шість міжнародних авіакомпаній, було перевезено 155 275 міжнародних пасажирів.[16]

У 1988 році Парламент Австралії створив Федеральну Корпорацію Аеропортів (FAC) і передав Мельбурнський аеропорт в операційне управління FAC разом з 21 іншими аеропортами країни.[16] Внутрішні термінали були суттєво модернізовані у 1990 році, модернізація міжнародних терміналів почалась у 1991 році.[16] У квітні 1994 року австралійський парламент оголосив, що всі аеропорти, якими керує FAC будуть приватизовані у кілька етапів.[17] Паркування модернізувались з 1995 до серпня 1997 року.[16]

Аеропорт Мельбурна було приватизовано 2 липня 1997 року, коли його передали в оренду новоствореній Australia Pacific Airports Corporation Limited[en].[16] У липні 1997 року почав роботу вебсайт аеропорту, який надає інформацію про рейси в режимі реального часу.[16] Після приватизації почалось вдосконалення інфраструктури, включаючи подовження ЗПС, паркувань і терміналів.

Первинно аеропорт Мельбурна мав назву аеропорт Тулламарін за назвою передмістя, в якому він знаходився.[11] Згодом до назви аеропорту додалось слово міжнародний. Після приватизації назва аеропорту змінилась на аеропорт Мельбурну, аналогічно до багатьох інших австралійських аеропортів. Донині місцеві жителі користуються назвою Тулламарін або просто Тулла,[18] щоб відрізняти його від інших мельбурнських аеропортів: Авалона, Ессендона й Мураббіна.

Премії й нагороди[ред. | ред. код]

Мельбурнський аеропорт неодноразово був нагороджений. IATA називала його в числі п'яти найкращих у світі у 1997 й 1998 роках,[19][20] а у 2003 році аеропорт отримав Eagle Award.[7][21] Асоціація аеропортів Австралії називала його аеропортом року у 1999,[20] а Business Traveller Magazine і Airports Council International називали його у десятці найкращих з 1996 до 2000 року[20][22] та серед п'ятірки найкращих аеропортів з пасажирообігом 15-25 млн пасажирів.[23][24] Skytrax вшанував аеропорт рейтингом 4 зірки.[10]

Аеропорт отримував й інші нагороди. Зокрема він вшановувався національною туристичною премією,[8][9] а Singapore Airlines нагороджували аеропорт преміями Service Partner Award і Premier Business Partner Award у 2002 та 2004 роках відповідно.[20][25]

Робота аеропорту[ред. | ред. код]

Термінал T2

Аеропорт Мельбурна — другий за завантаженістю аеропорт Австралії після Сіднея. Аеропорт працює 24 години на добу, вантажні рейси здійснюються частіше, ніж пасажирські. У 2004 році пройшла акредитація з екологічного менеджменту за ISO 14001, аеропорт Мельбурна став першим аеропортом Австралії, що пройшов таку акредитацію.

Схема розташування терміналу аеропорту Мельбурна

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

З 2005 до 2007 року аеропорт Мельбурна опинився перед лицем необхідності збільшення пропускної здатності на міжнародних рейсах на 500 000 пасажирів на рік.[18] British Airways припинили сполучення з Мельбурном, однак Qantas у березні 2006 року поновила їх.[26] Останній європейський авіаперевізник, Austrian Airlines, припинив виконувати рейси до Мельбурна у 2007 році.[27]

У 2008/09 фінансовому році в результаті реконструкції пропускна здатність міжнародної частини аеропорту збільшувалась на 725 000 пасажирів на рік.[28] Korean Air почала виконувати рейси до Сеула 22 вересня 2007 року, це перше пряме повітряне сполучення з Південною Кореєю.[29] Norfolk Air почала здійснювати щотижневі рейси на острів Норфолк. Cathay Pacific збільшила частоту рейсів у Гонконг до трьох на день у жовтні 2007 року,[30], а Thai — до двох на день з 30 березня 2008 року. Qantas у 2008 році почала здійснювати рейси у Шанхай, Air China організувала прямі рейси в Шанхай і Пекін (раніше вони йшли через Сідней),[31] а China Southern Airlines добавила рейс в Гуанчжоу.[32] Tiger Airways Australia почала свої рейси у 2007 році, створивши хаб у Терміналі 4 аеропорту Мельбурна.

Air New Zealand відкрила рейс до Сан-Франциско через Окленд 30 березня 2008 року. Jetstar відкрила рейс до Сінгапуру через Дарвін 17 квітня 2008, ціни на який значно нижчі, ніж на традиційні прямі рейси.[33] Air Vanuatu почала прямі рейси до Порт-Віла 5 червня 2007 року, Norfolk Air збільшила частоту рейсів до двох на тиждень 1 вересня 2008 року.[34] Malaysia Airlines і Garuda Indonesia збільшили частоту своїх рейсів у 2008 році.[35]

Pacific Blue почала здійснювати щоденні рейси в Окленд 22 вересня 2008 року на Boeing 737-800,[36] а Air New Zealand також збільшила пропускну здатність.[37] Qantas збільшила перевізні потужності на рейсі до Лос-Анджелеса, замінивши на прямому рейсі 747-400ER на A380-800 з 20 жовтня 2008 року та замінивши A330-200 на 747—400 на рейсі з однією зупинкою. Лоу-кост авіакомпанія AirAsia X почала без зупинні рейси до Куала-Лумпура з 12 листопада 2008 року, створивши конкуренцію Malaysia Airlines за ціною.[38] Emirates Airline відкрила рейс 3 рази на тиждень з 3 лютого 2009 року на Airbus A340-500.[39] Etihad Airways відкрила щоденний рейс в Абу-Дабі з 29 березня 2009 року на A340-600, посиливши конкуренцію на рейсах на Середній Схід.[40]

Перший візит A380 в аеропорт Мельбурна в рамках програми тестових польотів

ЗПС[ред. | ред. код]

Вид з висоти пташиного польоту на ЗПС, маневрову доріжку й термінал

В аеропорту Мельбурна дві ЗПС, що перетинаються: північно-південна довжиною 3657 м та західно-східна довжиною 2286 м. У зв'язку зі зростанням перевезень планувалось подовження обох ЗПС, відповідно на 843 м до 4500 м та на 1214 м до 3500 м. Було також заплановано будівництво двох нових смуг паралельно до існуючих, по 3000 м кожна. До 2017 року очікується збільшення злетів-посадок до 248 000 на рік, що створить необхідність у третій смузі.[41]

Наземний транспорт[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Шосе Тулламарін, поворот на шосе Кальдер

Мельбурнський аеропорт знаходиться за 23 км від центра міста, їх пов'язує CityLink і шосе Тулламарін. Одне шосе підходить безпосередньо до початку аеропорту, друге — для вантажного транспорту, такси та автотранспорту персоналу.[42] В аеропорту Мельбурна п'ять паркувань, всі вони працюють цілодобово сім днів на тиждень.[43]

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

Основним громадським транспортом в аеропорту Мельбурна є маршрутний автобус Скайбас, на якому за 20 хвилин можна дістатись до станції Південний Хрест у центральному діловому районі Мельбурна.[44]

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

Плани будівництва залізничної гілки до аеропорту обговорювались з 1960-их років, однак жодних практичних дій вжито не було.

Термінали[ред. | ред. код]

У Мельбурнському аеропорту 56 гейтів: 40 для внутрішніх рейсів і 16 — для міжнародних.[45] В аеропорту шість спеціальних стоянок для вантажних літаків на Південному вантажному пероні.[46]

Логотип Qantas на Терминалі 1
Зала міжнародних рейсів у Терміналі 2
Гейт 13 Терміналу 3 використовується Virgin Blue

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Готель Hilton

У Мельбурнському аеропорту є три готелі. Хілтон розташований за 100 м від Терміналу 2 над багаторівневим паркуванням.

  • Boeing 737 Virgin Blue біля Терміналу 3
    Boeing 737 Virgin Blue біля Терміналу 3
  • Термінал 1, поряд літаки Qantas і Jetstar
    Термінал 1, поряд літаки Qantas і Jetstar
  • Boeing 747 Atlas Air на Південному вантажному пероні
    Boeing 747 Atlas Air на Південному вантажному пероні
  • A320 Tiger Airways Australia на маневровій доріжці
    A320 Tiger Airways Australia на маневровій доріжці

Нещасні випадки[ред. | ред. код]

  • 21 лютого 2005 року з причини невідомої хвороби було закрито Південний термінал. Інцидент стався о 7:10, коли жінка знепритомніла в будівлі терміналу. Термінал було закрито о 10:10, оскільки декілька чоловік виявили симптоми й були госпіталізовані. За допомогою звернулись 57 чоловік, 47 з них були госпіталізовані. О 18:00 термінал відновив свою роботу. Причини захворювання залишились невідомими.[49][50]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Melbourne Airport passenger performance FY19. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 17 травня 2020.
  2. ↑ а б Melbourne airport – Economic and social impacts. Ecquants. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 7 вересня 2013.
  3. ↑ Шаблон:AIP AU, Aeronautical Chart [Архівовано 10 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  4. ↑ OAG reveals latest industry intelligence on the busiest routes (Пресреліз). OAG. 21 вересня 2007. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 19 липня 2011.
  5. ↑ Melbourne air freight exports top Sydney for the first time (Пресреліз). Victorian Government. 26 лютого 2009. Процитовано 19 липня 2011.
  6. ↑ 2003 Annual Report (PDF). Melbourne Airport. 2003. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  7. ↑ а б Melbourne's Airport – A World Class Operator. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 3 червня 2003. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  8. ↑ а б Melbourne Airport Wins Australian Tourism Award. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 16 жовтня 1998. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  9. ↑ а б Second Major Australian Tourism Award for Melbourne Airport. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 1 грудня 2000. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  10. ↑ а б World Airport Star Ranking. Skytrax. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  11. ↑ а б в г Essendon Airport, Tullamarine Fwy, Strathmore, VIC, Australia. Register of the National Estate. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  12. ↑ Melbourne to Get Jetport In 5-Year Development Plan. The New York Times. 27 листопада 1962. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011.
  13. ↑ 12,000-Car Melbourne Jam. The New York Times. 29 червня 1970. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011.
  14. ↑ Melbourne to Get Jetport In 5-Year Development Plan. The New York Times. 22 грудня 1967. Процитовано 19 липня 2011.
  15. ↑ Essendon Airport History. City of Moonee Valley. Архів оригіналу за 6 жовтня 2002. Процитовано 19 липня 2011.
  16. ↑ а б в г д е ж 1997-1998 Annual Report (PDF). Melbourne Airport. 1998. Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  17. ↑ Airport Privatisation. MarketResearch.com. 25 квітня 2006. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  18. ↑ а б Moynihan, Stephen (13 липня 2007). Tiger bites into fares, but Tulla bleeds. The Age. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011.
  19. ↑ Melbourne Airport Voted in Top 5 World Airports. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 20 квітня 1998. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  20. ↑ а б в г Melbourne Airport — Awards. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 13 квітня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  21. ↑ Eagle Award Recognition 1998 - 2008. International Air Transport Association. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  22. ↑ Melbourne Airport Is Tops For Business Travellers. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 26 жовтня 2000. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  23. ↑ Melbourne Airport named in World's Top Five. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 23 лютого 2008. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  24. ↑ Airport Service Quality Awards 2007 (Пресреліз). Airports Council International. 25 лютого 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  25. ↑ Melbourne Airport awarded by Singapore Airlines. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 25 червня 2004. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  26. ↑ Qantas to double flights between Melbourne and London. Asia Travel Tips. 15 грудня 2005. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 19 липня 2011.
  27. ↑ Moynihan, Stephen (24 січня 2007). Austrian Airlines flies out. The Age. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 19 липня 2011.
  28. ↑ End of Year Wrap Up for Australia Pacific Airports Corporation. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 27 серпня 2008. Архів оригіналу за 31 грудня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  29. ↑ Murphy, Mathew (5 вересня 2007). Korean Air to announce new Melbourne service. The Age. Процитовано 19 липня 2011.
  30. ↑ Cathay Pacific goes triple daily from Melbourne. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 19 липня 2007. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  31. ↑ Air China strengthens position as carrier of choice between Australia & China. e-Travel Blackboard. 10 жовтня 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 червня 2008.
  32. ↑ China Southern introduces Melbourne-Guangzhou direct service. e-Travel Blackboard. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 липня 2011.
  33. ↑ Jetstar to fly Melbourne-Singapore route. The Age. 23 січня 2008. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  34. ↑ Norfolk Air adds Melbourne service. Aviation Record. 10 березня 2008. Архів оригіналу за 22 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  35. ↑ Garuda expands capacity on more Australian routes. Aviation Record. 5 травня 2008. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  36. ↑ Virgin Blue launches daily Melbourne-Auckland service. Aviation Record. 28 липня 2008. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 19 липня 2011.
  37. ↑ Air NZ to increase seats to Australia. The Age. 25 березня 2008. Процитовано 19 липня 2011.[недоступне посилання з квітня 2019]
  38. ↑ AirAsia X flies direct to Melbourne. Peanuts! Online. 20 серпня 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  39. ↑ Emirates announces third Melbourne flight. Travel Weekly. 25 липня 2008. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  40. ↑ Etihad to launch flights to Melbourne in 2009 (Пресреліз). Etihad Airways. 28 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  41. ↑ Dunn, Mark (21 грудня 2007). New runways plan for Melbourne airport. Herald Sun. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 19 липня 2011.
  42. ↑ Second Airport entry road opens. Melbourne Airport Media Releases. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 22 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  43. ↑ Melbourne Airport — Parking. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  44. ↑ Airport buses — Metlink — Your guide to public transport in Melbourne and Victoria. www.metlinkmelbourne.com.au. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 19 липня 2011.
  45. ↑ Melbourne Airport — Technical. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 21 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  46. ↑ Melbourne Airport — the hub for freight in Australasia. Melbourne Airport. Архів оригіналу за 26 лютого 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  47. ↑ Two stabbed in attempted hijack over Melbourne. The Sydney Morning Herald. 29 травня 2003. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 19 липня 2011.
  48. ↑ Qantas hijacker found not guilty. The Age. 14 липня 2004. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2011.
  49. ↑ South Terminal evacuation. Melbourne Airport Media Releases (Пресреліз). 21 лютого 2005. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 липня 2011.
  50. ↑ A report of the response to an emergency at Melbourne Airport (PDF). Emergency Services Commissioner. 24 березня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2005. Процитовано 19 липня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельбурн_(аеропорт)&oldid=41851819