Мельник Ярослав Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Мельник
 Майор
Загальна інформація
Народження 1919(1919)
Бережниця, Калуський повіт, ЗУНР ЗУНР (тепер — Калуський район, Івано-Франківська область)
Смерть 1 листопада 1946(1946-11-01)
гора Яворина біля с. Липа, Долинський р-н, Івано-Франківська область
Псевдо «Роберт»
Військова служба
Вид ЗС  УПА
Командування
кін. 1944 – жовтень 1946 Крайовий провідник ОУН Карпатського краю
жовтень 1944 – кін. 1944 Обласний провідник ОУН Станіславівщини
осінь 1943 – квітень 1944 Помічник референта крайового проводу ОУН ЗУЗ
липень 1942 – жовтень 1943 Обласний провідник ОУН Станіславівщини
кін. 1941 – липень 1942 Окружний провідник ОУН Коломийщини
літо – осінь 1941 Організаційний референт ОУН Калуської округи
сер. 1939 – літо 1941 Керівник Юнацтва ОУН та заступник повітового провідника Калущини
березень 1939 – літо 1939 Повітовий провідник ОУН
червень 1938 – березень 1939 Організаційний референт повітового проводу ОУН Калущини
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Заслуги — 1947 Бронзовий Хрест Заслуги — 1945
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Мельник Ярослав.

Яросла́в Микола́йович Ме́льник (псевдо.:Роберт; нар. січень 1919, Бережниця — пом. 1 листопада 1946, г. Яворина біля с. Липа, Долинський р-н, Івано-Франківська область) — український політичний і військовий діяч, майор-політвиховник УПА (посмертно ч. 3/52 від 12.10.1952)[1], крайовий провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги (1945) та Золотого Хреста Заслуги 1 класу (1947, посмертно). Почесний громадянин Долини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Ярослав Мельник у січні 1919 року в селі Бережниця Шляхетська Калуського повіту в багатодітній сім'ї. Хрестив його парох Старого Угринова та Бережниці о. Андрій Бандера.

Навчання[ред. | ред. код]

У 1926 році пішов до Бережницької школи, яку згодом успішно закінчив, виявивши великі здібності до науки.

У 1937 на кошти односельців вступає до Рогатинської гімназії. Під час навчання активно займається підпільною працею в ОУН, зокрема зберігає і розповсюджує підпільну літературу та виконує інші функції.

На початку 1939 року його заарештовує поліція. У зв'язку з арештом Ярослава Мельника виключають із гімназії.

Освітня праця[ред. | ред. код]

Після повернення до рідного села отримав посаду вчителя у початковій школі. Одночасно він виконує обов'язки заступника повітового (районового) провідника, а згодом провідника ОУН Калущини (1939—1941).

Весною 1941 року за доносом провокаторів за Ярославом чекісти приїхали до школи, але він встиг утекти, після чого пішов у підпілля. Родину Мельника більшовики вивезли до Сибіру.

Під німецькою окупацією[ред. | ред. код]

З початком військових дій у червні 1941 року розгалужена мережа ОУН розпочала активну організаційну роботу.

30 червня у Львові проголошено Акт відновлення Української Держави. У зв'язку з цим, 1 липня 1941 року в Калуші на велелюдному вічі було зачитано цей документ. На урочистій події були присутніми повітовий провідник Ярослав Мельник і наймолодший з братів Бандерів — Богдан. У той час Ярослав займав пост організаційного референта Калуської округи, а восени 1941 року за наказом обласного проводу ОУН призначається окружним провідником ОУН Коломийщини.

Від липня 1942 по жовтень 1943 року обласний провідник ОУН Станіславівщини, після чого покликаний до Крайового проводу ОУН. Бере безпосередню активну участь у формуванні УНС, а згодом УПА в Карпатському краю. По трагічній загибелі Романа Мокрія — «Байди» (1944) Ярослав повертається на становище обласного провідника ОУН .

У боротьбі проти більшовиків[ред. | ред. код]

Відтворена криївка Ярослава Мельника біля гори Яворина

Під час проходження радянсько-німецького фронту провідник «Роберт» таборував з куренем «Гамалії» на горі Малиновій у Карпатах. В серпні 1944 року він повертається в Чорний ліс, де одразу ж розпочинається активна боротьба з радянськими військами.

В кінці жовтня 1944 року в Чорному лісі (в урочищі Гуркало неподалік с. Грабівка) проводився великий збір Крайового проводу ОУН. Основна мета якого — виробити тактику боротьби з новим загарбником. Та велика облава військ НКВД на світанку 1 листопада спричинила криваве завершення збору, загинуло троє провідників і двадцять троє повстанців із сотні «Гамалії», що стояли в охороні. Серед загиблих і сам курінний «Гамалія».

Влітку 1945 року Ярослав Мельник одружився з Антоніною Король родом з Войнилова[2]. Шлюб брали у селі Грабівці. Весілля відбулося скромно. Серед нечисленних гостей — тільки товариші по боротьбі. Дружина Роберта була водночас лікаркою та друкаркою, адже позаду були три роки навчання медицині у Празі, яке не закінчила через наближення фронту. У травні 1946 року Антоніна народила двійню: сина і дочку, яких охрестили Романом та Вірою.

У той час (1945—1946 роки) Ярослав Мельник обіймав посаду провідника ОУН Карпатського краю.

Загибель[ред. | ред. код]

У жовтні 1946 року НКВС отримав інформацію[3], що криївка «Роберта» споруджена десь у малодоступній місцині над потоком Глибокий, що впадає в ріку Мизунка коло гори Яворини, південніше села Липа Долинського району. Протягом тижня полк МГБ проводив ретельний пошук повстанської криївки.

31 жовтня 1946 року криївку Ярослава Мельника-«Роберта» було знайдено та оточено військами НКВД. На той час у криївці, окрім «Роберта», перебувала його дружина з малою грудною дитиною, провідник СБ «Скала» та кілька стрільців охорони. Бій з військами НКВД тривав до ночі 1 листопада 1946 року. НКВДисти пропонували здатися, але повстанці відмовились. Ярослав Мельник-«Роберт» загинув геройською смертю разом з дружиною Антоніною, кількамісячним сином та побратимами.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Його іменем названі вулиці в Калуші[4], Липі[5].

У липні кожного року, починаючи з 1988, велика кількість людей бере участь у поході з села Липа до місця загибелі Ярослава Мельника «Роберта» біля гори Яворина. У самому селі проводиться свято повстанської пісні, яке має обласний статус.

15 липня 2007 року у центрі села Липа Долинського району Ярославу Мельнику «Роберту» було відкрито пам'ятник. В урочистостях взяла участь його дочка — Віра Мельник-Тимчишин.

У рідному селі поруч із церквою земляки встановили погруддя героя.[6]

2011 посмертно отримав звання Почесного громадянина Долини[7].

Доля Ярослава Мельника і дружини лягли в основу фільму Оксани Войтенко «Схрон», який став переможцем Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість" у 2020 році. Того ж року фільм був серед номінантів на премію кінокритиків "Кіноколо" та 5-ту Національну кінопремію "Золота дзиґа".[8]

  • Пам'ятник Ярославу Мельнику-«Роберту» у селі Липа
    Пам'ятник Ярославу Мельнику-«Роберту» у селі Липа
  • Монумент Ярославу Мельнику-«Роберту» у селі Бережниця
    Монумент Ярославу Мельнику-«Роберту» у селі Бережниця
  • Пам'ятник Ярославу Мельнику у Войнилові
    Пам'ятник Ярославу Мельнику у Войнилові
  • Меморіальна дошка на пам'ятнику у Войнилові
    Меморіальна дошка на пам'ятнику у Войнилові

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Каменяр А. Роберт (Ярослав Мельник). — Б.м. : б.в., 1950. — 16 с
  • Василь Ільницький. Провід ОУН Карпатського краю. — Львів; Торонто: Літопис УПА, 2012. — 126 с. : фотогр. — (Літопис Української Повстанської Армії. Серія «Події і люди»; кн. 21). — Парал. тит. арк. англ. ISBN 978-966-2105-45-2 (Ukraine). ISBN 978-1-897431-47-4

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Василь Ільницький. Характеристика кадрового потенціалу крайового проводу ОУН // Актуальні питання гуманітарних наук. — 2016. — Вип. 15. — С. 49-66. [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Донька «Роберта»: Багато років поспіль сниться сон про три смереки на високій горі. Там — могили моїх батьків. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
  3. ↑ «Роберт»: із когорти безсмертних. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 17 січня 2016.
  4. ↑ Вулиці Калуша
  5. ↑ Вулиці Липа. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  6. ↑ У Бережниці пластуни прибрали біля пам'ятника легендарному «Роберту». Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  7. ↑ Урочиста сесія міської ради // [[Долинська міська рада (Івано-Франківська область)|Долинська міська рада]]. Офіційний сайт, 31.08.2011. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
  8. ↑ Світ побачило кіно про "Роберта", який загинув з дружиною та кількамісячним сином. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельник_Ярослав_Миколайович&oldid=41804882