Мельничук Валентин Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мельничук Валентин Васильович
Мельничук Валентин Васильович
Мельничук Валентин Васильович
Прапор
Прапор
Міський голова Чернігова
жовтень 1990 — 3 травня 1992
Попередник: Лисенко Анатолій Олександрович
Спадкоємець: Косих Віталій Анатолійович
 
Народження: 26 жовтня 1947(1947-10-26) (76 років)
Бердичів, СРСР
Країна: СРСР СРСРУкраїна Україна
Релігія: православний
Освіта: Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту (1971) і МАУП (1999)
Ступінь: доктор філософських наук
Партія: СДПУ(о)
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Валенти́н Васи́льович Мельничу́к (26 жовтня 1947) — український політик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 жовтня 1947 в м. Бердичів, Житомирська область.

Після закінчення ПТУ-4 (місто Бердичів) — електромонтер, заводу «Прогрес»; інженер ВНДІМІВ, місто Чернігів. Служив в армії. Навчався в інституті.

12.1972-1976 — інженер-енергетик, головний інженер овочесушильного заводу, місто Чернігів.

З 06.1979 — гол. інженер, з 05.1983 — директор, Чернігів. пивобезалкогольне об'єднання «Десна».

З 10.1990 — голова Чернігівської міськради, з 01.1991 — також голова міськвиконкому.

23 березня 1992 — 9 лютого 1995 — Представник Президента України в Чернігівській області[1][2].

1995 — начальник Управління у справах захисту споживачів.

11.1995-2002 — генеральний директор ЗАТ "Чернігівський пиво-комбінат «Десна».

У 2002 році обраний депутатом Верховної Ради України.

26 грудня 2002 — 21 січня 2005 — голова Чернігівської облдержадміністрації[3][4].

2006—2010 — доцент кафедри менеджменту і управління Чернігівського державного інституту економіки і управління.

2015—2020 — перший заступник голови Чернігівської обласної ради.

Освіта[ред. | ред. код]

Чернігівська філія Київського політехнічного інституту (1971), інженер-механік; Академія народного господарства при Раді Міністрів УРСР (1988); Міжрегіональна академія управління персоналом (1999); дисертація «Ефективність інфраструктурних перетворень підприємства в умовах становлення ринкових відносин (на прикладі пивоварної промисловості)». Член-кореспондент Української академії наук національного прогресу (1998).

Був членом СДПУ(О) (з 2001); секретар Чернігівського обкому СДПУ(О) (з 09.2001); член Політради СДПУ(О) (з 09.2001); член Політбюра СДПУ(О) (з 03.2003).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • «Золотий ягуар»
  • Орден «За заслуги» III ступеня (10.1997)[5]
  • Орден «За заслуги» II ступеня (12.2000)[6]
  • Орден «За заслуги» I ступеня (11.2002)[7]
  • Орден Ярослава Мудрого V ступеня.

Державний службовець 1-го рангу (04.1994)[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 23 березня 1992 року № 183/92 «Про призначення Представника Президента України у Чернігівській області»
  2. Указ Президента України від 9 лютого 1995 року № 115/95 «Про увільнення з посади Представника Президента України в Чернігівській області»
  3. Указ Президента України від 26 грудня 2002 року № 1228/2002 «Про призначення В.Мельничука головою Чернігівської обласної державної адміністрації»
  4. Указ Президента України від 21 січня 2005 року № 66/2005 «Про звільнення В. Мельничука з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації»
  5. Указ Президента України від 17 жовтня 1997 року № 1163/97 «Про відзначення нагородами України працівників харчової промисловості»
  6. Указ Президента України від 7 грудня 2000 року № 1311/2000 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  7. Указ Президента України від 28 жовтня 2002 року № 954/2002 «Про нагородження орденом "За заслуги"»
  8. Указ Президента України від 14 квітня 1994 року № 162/94 «Про присвоєння рангів державних службовців»

Посилання[ред. | ред. код]