Мельхіор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мельхіо́р (нім. melchior, від імені винахідників Майо і Шорьє (фр. Maillot, Chorier) — група сплавів міді (основа) переважно з нікелем (5-30%), а також з Fe (приблизно 1%) та Mn (біля 1%). Має високу стійкість проти корозії як в повітрі, так і у воді, добре обробляється, тому є добрим металом для карбування монет. В залежності від складу, мельхіор може бути електронегативним відносно морської води, тому й використовується у виробництві високоякісних деталей морських човнів. З мельхіору також виготовляють ювелірні вироби, посуд, термоелементи, точні резистори і т.і. У 19 столітті до мельхіору відносили сплави Cu-Ni-Zn (нейзільбери) та посріблену латунь.