Мелісенда I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мелісенда I
Melisenda.jpg
Королева Єрусадиму
Початок правління: 1131
Кінець правління: 1153
Попередник: Балдуїн II
Наступник: Балдуїн III
Дата народження: 1105
Місце народження: Едеса
Дата смерті: 11 вересня 1161(1161-09-11)
Місце смерті: Єрусалим
Дружина: Фулько Анжуйський
Діти: 2 сини
Династія: Династія Бульйонська
Батько: Балдуїн II
Мати: Морфія Мелітенська

Мелісенда I (*1105 —†11 вересня 1161) — королева Єрусалиму 11311153 роках, регент королівства у 1153–1161 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Народилася 1105 року в місті Едеса. Була донькою графа Балдуїна Едеського, майбутнього короля Єрусалиму, та Морфії Мелітенської. Здобула гарну освіту. Володіла вірменською, французькою, грецькою, арабською мовами та латиною. Вивчала Біблію, праці Отців Церкви. Також її навчали арифметиці, геометрії, музиці, граматиці, риториці, діалектиці, теології, астрономії. 1118 року після обрання батька королем Єрусалиму Мелісенда деякий час з матір'ю залишалася в Едесі, лише 1120 року переїхала до столиці королівства. 1129 року Балдуїн II оголосив Мелісенду спадкоємницею трону. Водночас, зважаючи на її молодість, став шукати досвідчену людину в чоловіки Мелісенді. Вибір пав на Фулько V, графа Анжуйського. Весілля відбулося 2 червня цього ж року. Наступного року Мелісенда народила сина Балдуїна.

Правління[ред.ред. код]

1131 року помер Балдуїн II. Мелісенду разом із чоловіком оголосили королем й королевою. Втім між подружжям майже із самого початку розпочалися конфлікти. В них активно брав участь коханець Мелісенди Гуго де Пюїзе. Зрештою Мелісенда зуміли зменшити вплив Фулько Анжуйського. Вже 1136 року вона фактично перебрала на себе одноосібну владу. Вона відмовилася від нових захоплень, зосередивши увагу на підтримці освіти та культури. В цей час видається так званий Псалтир Мелісенди (1139 рік). 1141 року з ініціативи Мелісенди відбулася реконструкція мечеті Омара, яку перетворили на церкву Храма Господнього.

1143 року після смерті Фулько відбулася повторна коронація Мелісенди та її сина Балдуїна III.

Разом із політичною діяльністю Мелісенда багато робила для поліпшення становища населення, розбудови міст. Так, в Єрусалимі вона власним коштом побудувала ринок, де було 27 хлібник лавок. 1144 року вона намагалася надати допомогу Едеському графству. Для цього спрямувала конетабля Манасію Хержеського, Пилипа Наблузького, Елінанда Тіверіадського на допомогу графу Жослену II Куртене. Втім це не допомогло хрестоносцям втримати Едесу. Згодом багато в чому допомагала учасникам Другого хрестового походу.

1150 року стався конфлікт Мелісенди з її сином Балдуїном III, якого королева фактично відсунула від влади. Було вирішено поділити королівство. Мелісенда при підтримці патріарха Фулько отримала південні землі Єрусалимської держави. Втім 1152 року конфлікт спалахнув з новою силою. Тоді ж відбувся новий перерозподіл земель. Тепер Мелісенда отримала Наблуз та Єрусалим. Втім, зрештою змушена була відмовитися від Єрусалиму, а 1153 року зреклася королівського титулу й відправилася до монастиря у Віфінії, де абатисою була її сестра. 1161 року Мелісенда після інсульту повернулася до Єрусалиму, де померла 11 вересня цього ж року.

Родина[ред.ред. код]

Чоловік — Фулько Анжуйський (1089/1092—1143), король Єрусалиму у 1131–1143 роках

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Hans Eberhard Mayer: Jerusalem. Zugleich ein Beitrag zur Forschung über Herrschaftszeichen und Staatssymbolik. Dumbarton Oaks Papers 21, 1967, S. 141–232