Мембрана Бруха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мембрана Бруха — самий внутрішній шар судинної оболонки ока, є пограничною мембраною між хоріоідеою і пігментною частиною сітківки. Ще носить назву скловидної пластинки, оскільки на вигляд прозора. Товщина 2-4 мкм.

Її основними задачами є: антагоніст циліарного м’яза при акомодації і посередництво при постачанні поживних речовин і рідини пігментному епітелію сітківки і судинним шаром судинної оболонки.

Вона названа на честь Карла Вільгельма Бруха (народився 1 травня 1819 року в Майнці — помер 4 січня 1884 в Хепенгаймі)

Будова [ред.]

Мембрана Бруха має п’ять шарів (ззовні всередину):

Патологія [ред.]

З віком мембрана Бруха змінюється. Відбувається зміна білкового складу і потовщення мембрани. Це спричиняє сповільнений обмін речовин. Крім того у пограничній мембрані виникають шаром пігментного епітелію і мембраною Бруха відкладення (друзи). Ці зміни ймовірно мають відношення до вікових захворювань сітківки.

Література [ред.]

  • Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека в 4 томах. Т.3. — М.: Медицина, 1996. — ISBN 5-225-02723-7
  • Schünke et al. Prometheus: Kopf, Hals und Neuroanatomie, ISBN 978-3-13-139542-9