Меметика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.

Меметика — неакадемічний напрямок досліджень, що вивчає меми як «одиниці культурної інформації», їхній розвиток та взаємодію. На цей час меметика не визнана самостійною науковою галуззю переважною більшістю академічного співтовариства. Критики меметики не вважають обґрунтованим перенесення принципів генетики на аналіз інформаційних процесів.^[1][2][3]

Зміст 1 Історія меметики 2 Методологія меметики 3 Нерозв'язані питання меметики 4 Термінологія 5 Примітки 6 Література

[ред.] Історія меметики

Термін «мем» близький до терміну мнем (мнемо). Останній походить від транслітерації грецького слова і вперше згадується у 1904 році німецьким еволюційним біологом Ричардом Семоном у науковій праці «Die Mnemische Empfindungen in ihren Beziehungen zu den Originalenempfindungen», яку було перекладено англійською у 1921 році під назвою «The Mneme».

У книзі «Егоїстичний ген» (1976) етолог Ричард Докінс використав дещо змінений термін «meme» як назву для одиниці людської культурної еволюції, дещо аналогічний генові у генетиці. Докінс вважає, що й у культурі відбувається реплікація, хоча і в іншому сенсі. У книзі Докінс зазначив, що мем — одиниця інформації, що знаходиться в мозку, яку слід розглядати як мутуючий реплікатор у культурній революції людства. Він розглядає меми як патерни, що можуть вплинути на навколишнє середовище, посідають здібністю до розмноження — реплікації. Дана теорія стала об'єктом суперечок серед соціологів, біологів та вчених інших дисциплін, бо сам Докінс не надав чіткого пояснення, яким чином реплікація одиниць інформації у мозку контролює людську поведінку і через неї культуру, з тієї причини, що основною темою книги була генетика. Імовірно, Докінс не планував представити увазі громадськості складну теорію меметики в «Егоїстичному гені», але, швидше, ввів термін «мем» у допоміжних цілях. Термін «одиниця інформації» також по-різному визначається різними вченими.

Сучасний меметичний рух починає відлік з середини 1980-х. У січні 1983 в «Metamagical Themas», колонці Дугласа Хофстадтера в «Scientific American», а також однойменній збірці статей було опубліковано пропозицію дисципліну, яка вивчає меми, назвати меметикой (очевидно, аналогічно генетиці). На відміну від традиційої культурно-еволюційної теорії дослідженнями меметики часто займаються непрофесіонали, які отримали освіту в інших галузях. подальшим важливим стимулом була публікація в 1992 році книги «Consciousness Explained», книги професора Tufts University Денієла Деннета, в якій концепт мема інкорпорувався у впливову теорію розуму. Річард Доукинс в есе «Віруси розуму» (Viruses of the Mind, 1993) застосовує меметику для пояснення феномена релігійної віри і різних характеристик організованих релігій.

[ред.] Методологія меметики

Меметика переносить терміни та концепції з еволюційної теорії (зокрема генетики) до сфери людської культури та ідеології, що дає привід противникам робити їй закид у біологічному редукціонізмі. Меметика також використовує математичні моделі, намагаючись пояснити такі суперечливі теми, як релігія і політичні системи. Принципова критика меметики включає твердження, що меметика ігнорує останні досягнення в інших полях (соціології, когнітивної психології, соціальної психології та ін.) і є «занадто ізольованою» наукою.

[ред.] Нерозв'язані питання меметики

• Що є фізичним носієм мема як «одиниці культурної інформації»?
• Яким чином можна вимірювати мем?
  • Вимірюваність припускає деякого роду нотационійний опис для змісту мема.
  • Вимірюваність припускає визначення відтвореннєвих характеристик мема, історичне (т.з. мемологія) й поточне.
  • Вимірюваність припускає наявність інструментів для прогнозуванню майбутнього мемів.
• Наскільки відрізняються біологічна і культурна еволюції?
• У чому полягає взаємодія між меметічеськім підходом і останніми досягненнями у області комп'ютерної науки, включно з обчислювальною соціологією?
• Оскільки меметика займається питаннями культурної еволюції й багато культурних елементів передаються за допомогою мови, чому область історичних і еволюційно-лінгвістичних знань

ігноруються при обговоренні меметіки?

• Чи здатна меметика задовольняти класичним вимогам науки до валідності досліджень (верифікованість, когерентизм, лезо Оккама)?

[ред.] Термінологія

• Мем — стійка структура інформації, здатна до реплікації.
• Мемотип — інформаційний зміст мема.
• Мемокомплекс (іноді: мемплекс) — група мемів, в якій розвинулися симбіотичні відносини. Себто, мемокомплекс — набір ідей, які підсилюють одна одну. Мемокомплекси, взагалі, можна порівняти з симпіотичними колекціями індивідуальних генів, що складають генетичний код біологічних організмів. Прикладом мемплексу вважають релігію.
• Мембот — неологізм, який використовується для опису людей, які до такого ступеня опинилися у владі певного мема (або мемплекса), що пріоритетною метою їхнього існування стає втілення та / або розповсюдження цього мема. Такі люди діють, наче роботи (звідки й пішла ця назва).

[ред.] Примітки

[ред.] Література

• Distin, Kate. The selfish meme a critical reassessment (2005), Cambridge University Press. ISBN 978-0-511-08235-1.
• Dawkins Richard. «Viruses of the Mind». Free Inquiry (Summer): 34-41.