Меморіал жертв тоталітаризму
| Меморіал жертв тоталітаризму | |
|---|---|
|
| |
|
50°04′50″ пн. ш. 36°15′46″ сх. д. / 50.08055556002777564° пн. ш. 36.26277778002777552° сх. д.Координати: 50°04′50″ пн. ш. 36°15′46″ сх. д. / 50.08055556002777564° пн. ш. 36.26277778002777552° сх. д. | |
| Тип | цвинтар |
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Харків |
| Засновано | 17 червня 2000 |
  Меморіал жертв тоталітаризму (Україна) | |
 | |
 Меморіал жертв тоталітаризму у Вікісховищі | |
Меморіал жертв тоталітаризму — меморіал, відкритий 17 червня 2000 року за ініціативи президентів України та Польщі в харківському Лісопарку.
Монумент являє собою Хрест Віртуті Мілітарі, біля якого встановлені стели з іменами розстріляних НКВС у 1938—1940 роках українців та польських військових, які були поховані у братських могилах на території Лісопарку.
У 1940 тут були розстріляні 3809 польських офіцерів і 500 мирних польських громадян. (Згідно з наказом НКВС СРСР № 00350 від 22 березня 1940 року «Про розвантаження тюрем НКВС УРСР і БРСР», полонених польських офіцерів із Старобільського табору направили в розпорядження УНКВД СРСР по Харківській області).
Так званий Квартал № 6 в харківському Лісопарку став місцем спочинку і тисяч репресованих і розстріляних перед війною українських громадян. У 60 могилах поховані рештки 2746 громадян колишнього СРСР різних національностей, які стали жертвами НКВС у 1937—1938 роках[1].
У 2010 відбувся візит Президента Польщі Броніслава Коморовського до Харкова, приурочений до 10-ї річниці відкриття Меморіалу.[2]
23 березня 2022 року меморіал обстріляла російська армія в ході боїв за Харків. За даними Польського агентства преси, жодні об'єкти в околицях обстріляні не були, що вказує на цілеспрямований удар по кладовищу[3]. Розбито деякі плити з іменами загиблих[4]; в одному з поховань застряг снаряд від «Смерча», який містив касетні елементи[5][6][7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Харківщині вшанували пам'ять розстріляних у Катині поляків. Харківська обласна державна адміністрація. 12 квітня 2015. Архів оригіналу за 22 січня 2021.
- ↑ Харків. Лісопарк. Квартал №6 (фоторепортаж). УНІАН. 25 вересня 2010. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Russian attack on Kharkiv cemetery intentional, PAP reporter says. The First News / Polish Press Agency. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022.
- ↑ У Харкові обстріляли Меморіал жертвам тоталітаризму, де поховані поляки. Суспільне. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Cluster Munition Monitor 2022: 13th annual edition : [арх. 27 серпня 2022]. — Cluster Munition Coalition, 2022. — P. 60. — ISBN 978-2-9701476-1-9.
- ↑ Atherton K. D. (31 березня 2022). Russia attacks cities with widely condemned cluster munitions. Center for Public Integrity. Архів оригіналу за 24 квітня 2022.
- ↑ 'They bomb us because they can't beat us': Kharkiv civilians suffer as Russia runs out of options. Canadian Broadcasting Corporation. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Cmentarz Ofiar Totalitaryzmu Charków - Piatichatki. — Charków, 2007.(пол.)