Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні»
Memorial Golodomora v Kieve.JPG
Засновано 2008/2009
Адреса Київ, вул. Лаврська вулиця, 3
Директор Віктор Діденко
Сайт www.memorialgolodomors.org

Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» — меморіальний комплекс в Києві, розташований на Печерську і присвячений трагедії голодомору 1932—1933 років в Україні та голоду 1921—23 та 1946—47 років. Підпорядкований Міністерству культури України.

Зміст

Загальні дані [ред.]

Історико-музейний комплекс розташований у центрі столиці України місті Києві на Печерську за адресою:

вул. Лаврська, 3, м. Київ (Україна).

Директор установи — Віктор Діденко.

Меморіал працює щодня з 10 до 18 години, вихідний день-понеділок.

Вхід до підземної частини музею платний, коштує 5 гривень (жовтень 2011).

З історії меморіалу [ред.]

Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» — вид згори

Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні зведено протягом 2008 року і відкрито 22 листопада 2008 року, в День пам'яті жертв голодомору в Україні.

Музей утворено за наказом Кабінету міністрів України 8 липня 2009 року, фактичне відкриття музею відбулося у серпні. Комплекс збудовано за проектом Народного художника України Анатолія Гайдамаки, архітектор Ковальов Юрій.

Меморіальний комплекс відвідують глави держав та урядів зарубіжних держав, святійші особи і за традицією, кожен високий гість біля входу до Меморіалу садить кущ калини.

В майбутньому планується будівництво 2-ї черги комплексу, що складатиметься з окремої будівлі музею.

Одним з останніх своїх указів на посту Президента України Віктор Ющенко 18 лютого 2010 року надав меморіалові статусу національного[1].

Структура, експозиція, діяльність [ред.]

Музей складається з меморіальної частини (Свіча пам'яті, скульптура дівчинки з колосками в руках на площі Пам'яті, оточеній жорнами, Янголи при вході до меморіалу, Алея «чорних дощок» та калиновий гай) та Зали пам'яті, що фактично виконує функцію музею.

У Залі пам'яті представлені предмети домашнього вжитку селянства 20-30-х років ХХ ст., зібрані у селах, що постраждали від голодомору, експонується Національна Книга Пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років — найповніший наразі мартиролог, що містить інформацію про майже 900 000 померлих у 1932—33 роках. Також у Книзі Пам'яті містяться численні документальні матеріали, що розповідають про голодомор 1932—1933 років.

Безперервно демонструється відеоінсталяція, що мовою документів, фотографій та кінокадрів розповідає про причини, характер та наслідки голодомору.

Експозиція побудована таким чином, що дає можливість гостям музею відчути атмосферу голодомору 30-х років, а хаотично розміщені предмети вжитку відтворюють атмосферу колективізації. При вході до Зали пам'яті та при виході з Зали — фотографії 1-ї третини ХХ ст., що закарбували життя покоління, якому судилося перенести голодомор… Як згадка про «втрачене покоління» — при виході з Зали розміщені негативні зображення фото.

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

Посилання [ред.]