Мемістор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мемістор (не плутати з мемрістором) — електрохімічний компонент електронної техніки (хемотрон), що функціонально являє собою змінний резистор, опір якого регулюється струмом керуючого ланцюга по інтегруючому принципу.

Мемістор був винайдений в 1960 році американськими дослідниками B. Widrow і M. E. Hoff в процесі роботи над створенням штучного нейрона ADALINE.

Властивості та застосування[ред.ред. код]

Типова схема підключення мемістору

Приріст опору вихідного ланцюга мемістора пропорційний інтегралу керуючого струму (або кількості струму, що проходить через керуючий ланцюг) \Delta R = k \int i(t)dt. При зміні напрямку керуючого струму опір вихідного ланцюга змінюється у зворотний бік, за відсутності керуючого струму зберігається поточне значення опору. Таким чином, за своїми функціональними властивостями мемістор є одночасно і електрично керованим змінним резистором, і інтегратором, і запам'ятовуючим пристроєм, що обумовило можливість його застосування для багатьох різних цілей. Мемістори використовують не тільки при моделюванні нейронних мереж, але й у вимірювальній техніці, автоматиці і аналоговій обчислювальній техніці, в якості інтегруючих елементів, аналогових запам'ятовуючих пристроїв, модуляторів, реле часу і т. д.

Будова і принцип дії[ред.ред. код]

Мемістор являє собою мініатюрну електролітітичну комірку, один електрод якої (керуючий) зроблений з металу, здатного переходити в електроліт в результаті електрохімічного процесу, а інший (електрод зчитування) являє собою тонку плівку інертного металу або графіту, нанесену на високоомну підкладку. На обох кінцях електрода зчитування є виходи для підключення. При протіканні керуючого струму між електродами відбувається процес осаджування металу з електроліту на електрод зчитування або розчинення його на електроді (це залежить від полярності керуючого струму). У результаті опір електрода зчитування змінюється від долей Ома до сотень Ом. Потужність керуючого струму мемістора — кілька мілліватт, об'єм- кілька кубічних сантиметрів і менше. Конструктивно мемістори зазвичай виготовляють у вигляді групи на одній платі.

Існують також мемістори на твердому електроліті (йодистому сріблі).

Література[ред.ред. код]

  • Уидроу Б., Пирс В., Анджелл Дж. Рождение, жизнь и смерть микроэлектронных систем — Зарубежная радиоэлектроника, № 6, с.125, 1962
  • Энциклопедия кибернетики. Т. 1. Глушков В. М., и др. — Киев: Главная ред. Укр. Сов. Энциклопедии, 1975
  • Боровков В. С. и др. Электрохимические преобразователи информации — М., 1966
  • Л. П. Крайзмер, В. П. Сочивко Словарь радиолюбителя — Л.: Энергия, 1977
  • Берг А. И. Автоматизация производства и промышленная электроника. Т. 2 — М.: Советская энциклопедия, 1962—65
  • Шрамков Е. Г. Электрические измерения. Средства и методы измерений (общий курс) — М: Высшая школа, 1972

Посилання[ред.ред. код]

Застосування мемісторів в штучних нейронних мережах[ред.ред. код]

Зовнішні ілюстрації[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]