Менгір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Великий зруйнований менгір, Бретань, Франція. Мав висоту в 20м

Менгі́р (від нижньобретонського maen «каміння» та hir «довгий»; в англомовній археології поширене найменування англ. standing stones «стояче каміння») — доісторична пам'ятка мегалітичної культури, що являє собою вертикально поставлений кам'яний блок (стовп, брила). Досить часто зустрічаються у вигляді груп, алей (паралельно стоячих рядів).

Більшість знахідок менгірів датуються періодом пізнього неоліту.

Найвідоміше місце, де знаходяться менгіри — місцевість Карнак (Бретань, Франція), взагалі менгіри широко розповсюджені в Західній Європі, зокрема у Франції, на Іберійському півострові в Іспанії (Галісія), у Великій Британії, а також у Північній Африці, Індії, Західному і Південному Сибіру, на Кавказі (Росія) тощо.

На території України менгіри знаходять дуже рідко (переважно в Криму). В Кіровоградській області (Нечаївка) існує алея менгірів "Межові камені"(даний археологічний пам'ятник ще не вивчався спеціалістами)

Призначення менгірів не має однозначного пояснення — скоріш за все вони правили за релігійно-культові споруди, пов'язані з культом Сонця.