Менгір

Великий зруйнований менгір, Бретань, Франція. Мав висоту в 20м

Менгі́р (від нижньобретонського maen «каміння» та hir «довгий»; в англомовній археології поширене найменування англ. standing stones «стояче каміння») — доісторична пам'ятка мегалітичної культури, що є вертикально поставленим кам'яним блоком (стовпом, брилою). Досить часто трапляються у вигляді груп, алей (рядіва, що параледьно стоять).

Більшість знахідок менгірів датуються періодом пізнього неоліту.

Найвідоміше місце, де знаходяться менгіри — місцевість Карнак (Бретань, Франція), взагалі менгіри широко поширені в Західній Європі, зокрема у Франції, на Іберійському півострові в Іспанії (Галісія), у Великій Британії, а також у Північній Африці, Індії, Західному і Південному Сибіру, на Кавказі (Росія) тощо.

Скельський менгір, Крим, Україна.

На території України менгіри знаходять дуже рідко (переважно в Криму). З найвідоміших - Бахчисарайський менгір та Скельські менгіри (село Родніківське, що в Байдарській долині). У Кіровоградській області (Нечаївка) існує алея менгірів "Межові камені"(цю археологічну пам'ятку ще не вивчали спеціалісти).

Межові камені, Нечаївка,Кіровоградська область.

Призначення менгірів не має однозначного пояснення — скоріш за все вони правили за релігійно-культові споруди, пов'язані з культом Сонця.

Посилання

• Словник іншомовних слів. (за ред. О.С.Мельничука), К.: ГР УРЕ АН УРСР., 1975, стор. 424
• Скельські менгіри (Україна, Крим) (укр.)
• Менгіри та алеї менгірів Карнака (Франція) (англ.)
• Менгіри Дортмура (Великобританія, Корнвел) (англ.)
• Велетенські менгіри Ємена (англ.)