Менгір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Менгі́р (від нижньобретонського maen «каміння» та hir «довгий»; в англомовній археології поширене найменування англ. standing stones «стояче каміння») — доісторична пам'ятка мегалітичної культури, що являє собою вертикально поставлений кам'яний блок (стовп, брила). Досить часто зустрічаються у вигляді груп, алей (паралельно стоячих рядів).
Більшість знахідок менгірів датуються періодом пізнього неоліту.
Найвідоміше місце, де знаходяться менгіри — місцевість Карнак (Бретань, Франція), взагалі менгіри широко розповсюджені в Західній Європі, зокрема у Франції, на Іберійському півострові в Іспанії (Галісія), у Великій Британії, а також у Північній Африці, Індії, Західному і Південному Сибіру, на Кавказі (Росія) тощо.
На території України менгіри знаходять дуже рідко (переважно в Криму). В Кіровоградській області (Нечаївка) існує алея менгірів "Межові камені"(даний археологічний пам'ятник ще не вивчався спеціалістами)
Призначення менгірів не має однозначного пояснення — скоріш за все вони правили за релігійно-культові споруди, пов'язані з культом Сонця.
[ред.] Посилання
- Словник іншомовних слів. (за ред. О.С.Мельничука), К.: ГР УРЕ АН УРСР., 1975, стор. 424
- Менгіри та алеї менгірів Карнака (Франція) (англ.)
- Менгіри Дортмура (Великобританія, Корнвел) (англ.)
- Велетенські менгіри Ємена (англ.)

